Барвінський Осип Григорович
| Осип Григорович Барвінський | |
|---|---|
 Осип Барвінський | |
| Народився |
29 вересня 1844 Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер |
8 лютого 1889 (44 роки) Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Країна |
 Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | письменник, священик |
| Галузь | церковне служінняd[1], творче та професійне письмоd[1], публіцистика[1] і перекладацтво[d][1] |
| Alma mater | Перша тернопільська гімназія |
| Знання мов | українська[1] і сербська[1] |
| Батько | Барвінський Григорій Григорович |
| Брати, сестри | Барвінський Іван Григорович, Барвінський Іполит Григорович, Барвінський Олександр Григорович і Барвінський Володимир Григорович |
О́сип Григо́рович Барві́нський (псевдоніми і криптоніми — Осип Б., Ос. Б., Й.Б-ский, І.Григорович, М.Нетяга; 29 вересня 1844, с. Шляхтинці, Тернопільський район, Тернопільська область — 8 лютого 1889, с. Сервири, нині с. Сировари Зборівський район, Тернопільська область) — український священник і письменник.
Син Григорія Барвінського. Брат Володимира, Івана, Іполита й Олександра Барвінських.
Життєпис ред.
Закінчив німецькомовну Першу Тернопільську гімназію (1866), духовну семінарію у Львові (1871).
Від 1871 року — парох у селі Острів біля Тернополя, згодом на Зборівщині — у Пліснянах і Гарбузові, Сервирах (1878—1889).
Літературна діяльність ред.
Літературну діяльність почав у духовній семінарії, виступаючи у львівських часописах «Правда», «Діло», «Нива», «Вінок».
У видавництві «Просвіти» вийшли його популярні книжечки та статті з порадами для селян на господарські теми.
Автор трагедії «Павло Полуботок, наказний гетьман України» (видана 1887 у Львові) та драми «Чернігівка» (за повістю М. Костомарова[2]).
Незавершеними залишилися п'єси Барвінського «Тиміш Хмельницький», трилогія «Іван Виговський», у рукопису історична повість «За правду і волю».
Автор поеми «Гаврилова рада», оповідань, наукових праць.
Переклав і видав сербські народні пісні «Косове Поле» і «Сон цариці Милиці» (1873, 1875).
Записи народних пісень, які зробив Барвінський (козацькі та бурлацькі — у Шляхтинцях), опубліковані (1905—1907) у збірнику «Русько-народні галицькі мелодії» П. Бажанського і зберігаються у ЛНБ.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Аркуша О. Г. Барвінський Осип Григорович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 189-190. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Медведик П., Ханас В. Барвінський Осип Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 84. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б. Родина Барвінських // Тернопіль вечірній. — 1992. — (15 січ.).
- Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006.
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |