Баранов Віктор Федорович

український письменник

Баранов Віктор Федорович
Народився 14 жовтня 1950(1950-10-14)
с. Кривуші, Кременчуцького р-ну Полтавської обл.
Помер 30 липня 2014(2014-07-30) (63 роки)
м. Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна
Діяльність прозаїк, поет, перекладач
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Бара́нов Ві́ктор Фе́дорович (нар.14 жовтня 1950, Кривуші, нині Кременчуцького району Полтавської області30 липня 2014[1]) — український письменник, поет, перекладач. Голова Національної спілки письменників України (із жовтня 2011 по липень 2014), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія», член Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Життєпис ред.

Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривуші Кременчуцького району на Полтавщині. Закінчив Кривушівську 8-річну школу (1966), Кременчуцьку середню школу №10(1968).

1974 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював на видавничій роботі.

З 1983 року він працював секретарем Національної спілки письменників України, а 19 листопада 2011 р. його було обрано головою спілки[2]. Він змінив на цій посаді Володимира Яворівського, що очолював Національну спілку письменників України протягом десяти років.

Віктор Баранов також був головним редактором літературного журналу «Київ», віце-президентом Товариства «Україна-Румунія».

Письменник Віктор Баранов брав участь у зустрічах із читачами (1985, Тернопіль, Бережани; 1987, Тернопіль, Бережани, Підволочиськ), святах літератури «Золота осінь» (1985, Тернопіль, Теребовля, Чортківський район), «Тернопільська весна» (1989, Тернопіль, Бучач, Збараж), «Медобори» (1996, Збараж, Ланівці), «Хліб України» (1997, Тернопіль), відзначенні 70-річчя від дня народження Р. Андріяшика (2003, Тернопіль, Борщів).

Помер уранці 30 липня 2014 року у віці 63 років у Києві після тривалої тяжкої хвороби[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість ред.

Автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Твори ред.

Поезія ред.

Один із найвідоміших віршів Віктора Баранова — «До українців» — поклав на музику Теодор Кукуруза.

Проза ред.

Переклади ред.

Перекладав з румунської твори М. Емінеску, Т. Аргозі, Ф. Нягу, Дж. Кашбука, Л. Блага та ін.

Відзнаки ред.

  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[4]

Вшанування пам'яті ред.

  • У 2016 році на фасаді Кривушівської середньої школи була відкрита меморіальна дошка славетному земляку.
  • 11 жовтня 2016 року на фасаді ЗОШ № 10 з поглибленим вивченням англійської мови, зліва від центрального пходу, була відкрита меморіальна дошка поету та письменнику, літературному діячеві В.Баранову[5].

Примітки ред.

  1. Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Укр. Літ (засновник — НСПУ). 30 Лип 2014, Редактор
    Не стало голови спілки письменників України Віктора Баранова [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда Життя
  2. Яворівський більше не є головою Спілки письменників
  3. Відійшов у вічність Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  4. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. В Кременчуге на 10-й школе установили мемориальные доски погибшему в АТО Артему Носенко и писателю Виктору Баранову. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 21 червня 2023.

Джерела та посилання ред.