Барановичі-Поліські

залізнична станція

Барáновичі-Полíські (біл. Бара́навічы-Палескія) — залізнична станція Барановицького відділення Білоруської залізниці. Розташована в місті Барановичі Берестейської області.

Барановичі-Поліські
Барановицьке відділення
станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Білорусь Білорусь
Берестейська область
Адреса 225410, Барановичі,
вул. Фроленкова, 13
Координати 53°07′45″ пн. ш. 26°02′34″ сх. д. / 53.129194° пн. ш. 26.042972° сх. д. / 53.129194; 26.042972
Структура
Платформ 4
Тип платформ бічна та 3 острівні
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі тел. Кафе Аптека Ресторан
Історія
Відкрито 30 грудня 1884 (139 років)[1]
Електрифіковано 1983
Колишні назви Нові Барановичі
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 138901
Код Експрес-3 2100010
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Мінськ-Пасажирський 149 км
Берестя-Центральний 206 км
Москва 896 км
Гомель-Пасажирський 324 км
Гродно 220 км
Мапа
Мапа
Барановичі-Поліські на Вікісховищі
Схема Білоруської залізниці
Будівництво ділянок сучасної Білоруської залізниці

Барановичі-Поліські — другий вокзал в місті за часом спорудження (перший — Барановичі-Центральні), проте перший за кількістю обслуговуваних пасажирів і прийнятих поїздів, головний вокзал міста незважаючи на те, що знаходиться в стороні від основної магістралі Москва — Мінськ — Берестя.

Основна частина пасажирських поїздів, що курсує через станцію, змінює напрямок руху, інша частина поїздів курсує із зупинкою на станції Барановичі-Центральні.

Історія ред.

 
Вокзал станції Барановичі-Поліські, 1905 рік

15 грудня 1862 року на ділянці Гродно — Поріччя проїхав перший поїзд, який почав історію Брестського відділення залізнці.

30 грудня 1884 року введена в експлуатацію залізнична лінія Вільно — Ліда — Барановичі — Лунинець — Пінськ, у 1886 році — лінія Білосток — Вовковиськ — Барановичі. Від того часу створюється мережа Поліських залізниць.

Станція Барановичі є великим залізничним вузлом, через який проходять дві самостійні і раніше не мали між собою сполучення. Одна — Московсько-Берестейська з керуванням у Москві, яка проходила через станцію Барановичі, названу згодом Барановичі-Центральні, інша — Поліські залізниці з управлінням у Вільно — проходила через станцію, яка дістала первинну назву Нові Барановичі, а згодом перейменована на Барановичі-Поліські[2]. 1884 року зведено дерев'яну будівлю вокзалу, а від станції Барановичі-Поліські до станції Барановичі-Центральні була побудована залізнична лінія завдовжки 4 км.

З 1880 по 1890 роки в районі станції Барановичі-Поліські будуються комори, млин і сухарний завод Віленського інтендантства, продовольчий пункт.

У 1899 році, замість дерев'яної, було побудовано цегляну будівлю вокзалу Поліських залізниць загальною площею 210 м², який був обладнаний паровим опаленням[3].

14 грудня 1984 року відкрито Барановицький залізничний музей в місті Барановичі. В залах музею представлені історичні документи, фотоматеріали, макети техніки, картини, залізнична форма та інші експонати, що відображають роботу і побут залізничників.

30 липня 1999 року відкрито відділ «Залізнична техніка» у музеї історії Барановицького відділення Білоруської залізниці.

 
Пам'ятник паровозу на станції Барановичі-Поліські

16 листопада 2021 року, з нагоди 150-річчя відкриття залізничного сполучення Москва — Берестя[4], барановицькі залізничники піднесли подарунок до ювілею міста — на території експозиції залізничної техніки музея залізниці з'явився новий експонат. Їм став тепловоз серії ТГМ23В. Надійшов він з локомотивного депо станції Лунинець Барановицького відділення Білоруської залізниці.

ТГМ23В — маневровий, односекційний тепловоз, 1988 року виписку. Локомотив був побудований на Муромському тепловозобудівному заводі імені Ф. Е. Дзержинського. Новий експонат до 2004 року належав цукровому заводу і використовувався на виробничих дільницях підприємства. До локомотивного депо Лунинець тепловоз надійшов у 2004 році і експлуатувався під час проведення маневрових робіт на території депо[5].

Пасажирське сполучення ред.

Станція є кінцевою (станцією формування) для електропоїздів з Берестя і Мінська, дизель-поїздів з Гродно, Ліди, Лунинця, Бухличів і Слуцька, міжрегіональних поїздів до Вітебська, Гомеля, Калинковичей і міжнародних поїздів Барановичі — Караганда (1 раз на тиждень), Могильов — Львів (через день, на літній період 2018 року поїзду вперше було подовжено маршрут руху до станції Трускавець).


Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. Історія станції Барановичі-Поліські [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Історія Барановицького відділення. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
  4. Залізничному спооученню Москва — Берестя виповнилося 150 років [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. В Барановичі до музею доставлений тепловоз ТГМ23В [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.