Бантле Надія Антонівна
Бантле Надія Антонівна (10 листопада 1851 — 30 жовтня 1934, Мінськ ,СРСР) — хірург, організатор охорони здоров'я. Герой Праці (1928).
| Бантле Надія Антонівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
10 листопада 1851 Могильовська губернія, Російська імперія |
| Померла |
30 жовтня 1934 (82 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Військовий цвинтар в Мінськуd |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | хірург, medical administrator |
| Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Надія виросла у багатодітній сім'ї. Батько, Антоній Домінік Бантле (24 лютого 1796 — 21 Січня 1889), аптекар в Могильовській губернії.
Закінчила жіночі лікарські курси Медико-хірургічної академії в Санкт-Петербурзі.
15 серпня 1876, за пропозицією Григорія Мачтета, вона разом з Олександром Клушиним та Августиною Сінькевич очистили квартиру Євгенії Бартошевич від компрометуючих матеріалів. Через два дні була арештована в Санкт-Петербурзі та ув'язнена в Петропавловській фортеці; звільнена 9 жовтня. Притягувалася до дізнання за звинуваченням в організації зносин з ув'язненими Будинку попереднього ув'язнення для їх звільнення[1].
В кінці травня 1877 року в Дунайську армію була спрямована перша група слухачок випускного V курсу. Учасниця-доброволець Російсько-турецької війни (1877—1878).
По закінченню жіночих лікарських курсів при Миколаївському військовому шпиталі[ru], деякий час працювала у Новгородській та Саратовській губерніях. У 1885 році працювала лікарем у селі Нікольське Кадниківського повіту Вологодської губернії, де на свої гроші налагодила виробництво віспенного детриту для щеплень дітей.[2]
У 1902—1903 роках відкрила спеціалізовану пологову палату. Організувала дитячі ясла. У 1923 році під час спалаху туберкульозу на Вологодчині стала ініціатором проведення медичної лотереї доходи від якої (4250 рублів) пішли на боротьбу з туберкульозом. В Нікольському Надія Бантле пропрацювала до 1933 року, поки їй не виповнилося 79 років. У 1933 разом з донькою поїхала до Мінська, де незабаром померла і була похована на місцевому Військовому кладовищі. Залишилася в пам'яті як видатний організатор земської медицини.
У 1933 році передала до Вологодського обласного музею альбом з малюнками місцевого художника Боборикіна Петра Олексійовича. [3]
Похована на Військовому кладовищі Мінська, Білорусь.
Нагороди ред.
- Герой Праці (1 жовтня 1928)
Примітки ред.
- ↑ Деятели, 1929, столбцы 79—80.
- ↑ Романов, 2007.
- ↑ Вологодская энциклопедия, 2006, с. 69.
Джерела ред.
- Романов В. По велению долга и сердца // Вологодская Неделя. — 2007. — № 26 (1995) (9 серпня).
- Тунакова К. С. Г. А. Мачтет и революционное движение 70-х годов : [рос.] // Русская литература и освободительное движение. — 1972. — С. 17—43.
- Бюджетное учреждение здравоохранения Вологодской области «Усть-Кубинская центральная районная больница». История медицинской организации. [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Медицинский некрополь. Бантле Надежда Антоновна (10.11.1851 — 30.10.1934)
- Список объектов культурного наследия на территории Усть-Кубинского муниципального района. Мемориальные доски. [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Газета «Известия» за 3 октября 1928 года. Официальное сообщение о награждении «Герой Труда» Н. А. Бантле.
- Бантле, Надежда / Шилов А. А. ; Карнаухова М. Г. // Деятели революционного движения в России. — Москва, 1929. — Т. 2. Семидесятые годы, вип. Вып. I. А — Е.
Галерея ред.
-
Лікарня де працювала Н.А. Бантле з 1885 по 1933. с. Нікольське, Усть-Кубинський р-н -
Меморіальна дошка на будівлі лікарні у селі Нікольське Усть-Кубинського району, Вологодської області, Росія. -
Могила Надії Антонівни Бантле (1851-1934) на Військовому кладовищі в р. Мінськ, Білорусь
.png)