Банніков Віктор Максимович
Ві́ктор Макси́мович Ба́нніков (28 квітня 1938, селище Лугини Житомирської області — 25 квітня 2001, Київ) — український радянський футболіст, воротар. Вихованець житомирської заводської команди. Заслужений майстер спорту СРСР (1991). Перший президент Федерації футболу України з 1991 до 1996 року. Перший віце-президент Федерації футболу України з 1996 до 2001 року. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1998)[3].
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Банніков Віктор Максимович | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 28 квітня 1938[1] | |||||||||||||||||||||||||
| Лугини, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 25 квітня 2001 (62 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 179 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Воротар | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
  | |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра гравця ред.
- «Авангард» Житомир (1959)
- «Шахтар» Коростишів (1960)
- «Десна» Чернігів (1960—1961)
- «Динамо» Київ (1961—1969)
- «Дніпро» Дніпропетровськ (1970)
- «Торпедо» Москва (1970—1973)
- За футбольну збірну СРСР зіграв 14 матчів. Перший матч провів 29 листопада 1964 року проти Болгарії, котрий завершився у нічию 0:0. Останній матч за збірну провів 6 серпня 1972 року проти Швеції, котрий завершився нічиєю 4:4.
- Досягнення
- Чемпіон СРСР 1966, 1967 та 1968 років.
- Володар Кубка СРСР 1964, 1966 та 1972 років.
- двічі ставав «Воротарем року»: 1964, 1970
- Був у складі збірної СРСР на чемпіонаті світу 1966 року.
- Внесений Міжнародною федерацією футбольної історії та статистики (IFFHS) до рейтингу голкіперів, які відстояли «на 0» найбільшу кількість часу (без перерв) в національних чемпіонатах, під № 19. За те, що, граючи за Динамо (Київ) в період з 7 серпня 1967 до 17 квітня 1968, впродовж 1 127 хвилин ігрового часу не пропустив жодного м'яча.
Тренерська кар'єра ред.
- Наставник команди «Зоря» Ворошиловград (1976).
- Головний тренер команди «Спартак» Житомир (1977—1978).
Див. також ред.
Література ред.
- Хохлюк В. Вратари. — Луганськ : «Максим», 2012. — С. 11. — ISBN 978-966-158-934-5.
Примітки ред.
- ↑ FBref
- ↑ Футбол у Коростишеві
- ↑ Указ Президента України від 13 квітня 1998 року № 289/98 «Про присвоєння В. Баннікову почесного звання "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України"»
Посилання ред.
- Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)