Вікіпедія

Балашов Ігор Олександрович

Ігор Олександрович Балашо́в (нар. 29 жовтня 1985(19851029), Київ) — український зоолог і еколог, фахівець з наземних молюсків і охорони природи, кандидат біологічних наук (2011), лауреат Премії НАН України імені І. І. Шмальгаузена (2020), старший науковий співробітник Інституту зоології НАН України. Автор понад 90 наукових праць, зокрема 4 монографій, одна з них в серії «Фауна України» (2016). Значна частина статей опублікована у провідних міжнародних журналах, зокрема таких як «Zoological Journal of the Linnean Society», «Journal of Paleontology» тощо. Описав 9 нових для науки сучасних і викопних видів наземних равликів з різних частин світу.

Ігор Олександрович Балашов
Народився 29 жовтня 1985(1985-10-29) (38 років)
Київ
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність зоолог
Alma mater Київський національний університет
Галузь зоологія, екологія, охорона природи, палеонтологія, малакологія
Заклад Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Науковий керівник І. В. Довгаль, Д. В. Лукашов
CMNS: Балашов Ігор Олександрович у Вікісховищі
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Balashov».

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балашов.

З 2017 року є членом Групи фахівців з молюсків Комісії з виживання видів Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) (єдиний представник України).

Онук українських науковців Л. С. Балашова та В. С. Петренка.

Життєпис ред.

У 2007 році закінчив кафедру зоології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протягом навчання входив до складу дружини охорони природи Київського університету. Курсові та дипломна роботи були присвячені вивченню наземних молюсків лісостепового Придніпров'я та виконувалися під керівництвом Д. В. Лукашова. Після закінчення навчання протягом 2007—2008 років працював робочим по догляду за особливо небезпечними тваринами у секції герпетології Київського зоологічного парку. Одночасно з цим в кінці 2007 року поступив до аспірантури в Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, по завершенню якої залишився працювати у цій установі. Кандидатську дисертацію захистив у 2011 році на тему «Наземні молюски лісостепу України» (науковий керівник І. В. Довгаль).[1][2][3]

Родина ред.

Дід[4] — ботанік, доктор біологічних наук Лев Сергійович Балашов (1929—2015), народився в Петербурзі, звідки походила його родина, в ході війни переїхав у м. Ніжин (Чернігівська область), де зустрів свою дружину Світлану Петрівну Головко (1930—2011) з м. Миргород (Полтавська область)[5]. У 1964 році подружжя переїхало до Києва. В них було двоє синів, один з яких, Олександр Левович, — батько Ігоря Балашова[5].

Другий дід[6] — історик і педагог, доктор історичних наук Василь Сергійович Петренко (1925—1975), походив з історичного козацького хутора Петренки (Полтавська область)[6]. Його дружина — вчителька Меланія Леонтіївна Тутка (1926—2009) з сусіднього селища Шишаки (Полтавська область)[6]. У 1964 році подружжя переїхало до Києва. В них була одна дочка, вчителька Ольга Василівна, — мати Ігоря Балашова[6].

Наукові дослідження ред.

Одним з перших і основних напрямків досліджень І. Балашова є вивчення закономірностей поширення і просторового розподілу наземних молюсків Східної Європи та питання їх охорони, зокрема було вперше детально описано видовий склад і біотопічну приуроченість наземних молюсків багатьох територій України, перш за все в лісостеповому Придніпров'ї[7][8][9], на Поділлі[10][11][12] та Харківщині[13][14][15], також деяких частин Полісся[16][17][18] та Донбасу[19][20]. Велика увага приділялася вивченню наземних молюсків Кримських гір, особливо ендеміків, зокрема описано новий для науки ендемічний вид і вперше детально описано біотопічний розподіл наземних молюсків регіону[21][22][23][24][25][26].

З початкових етапів досліджень значну увагу приділяє вивченню інвазійних видів наземних молюсків та їх розповсюдження Східною Європою.[27][28][26][12][29][30][31][32]

Брав участь у створенні кількох заповідних територій, зокрема ландшафтного заказника Нагольний кряж (Луганська область).[33]

У двох монографіях 2016 року узагальнено та доповнено існуючі відомості щодо наземних молюсків України, складено їх визначник і проведено оцінку природоохоронного статусу для кожного виду.[26][34]

Значна частина праць І. Балашова присвячена таксономії, систематиці та номенклатурі як сучасних, так і викопних наземних молюсків з різних частин світу. Зокрема описані 9 нових видів, 2 підвиди, 3 роди і 3 підроди[35][20][25][36][26][37][38][39][40][41], два види встановлені в ранг видів[42][43], в той же час 10 форм, що раніше розглядалися як види, встановлені як внутрішньовидові форми інших відомих видів, їх назви зведені у синоніми[25][26][44][43]. Опубліковано 5 статей щодо вирішення номенклатурних проблем з назвами конкретних видів молюсків у «The Bulletin of Zoological Nomenclature», офіційному журналі Міжнародної комісії із зоологічної номенклатури[45][46][47][48][49].

Як член експертної групи МСОП зокрема брав участь у створенні Європейського червоного списку наземних молюсків 2019 року.[50]

З 2020 року опублікував низку праць присвячених викопним наземним молюскам з бурштинів — бірманського[37][39][41], хкамтійського[40] (крейдовий період) та балтійського (еоцен)[38].

Деякі найважливіші наукові праці ред.

 
Монографія в серії «Фауна України» (2016)
Монографії
Статті

Цитування ред.

Станом на 2024 рік має такі наукометричні показники: індекс Гірша 9 у Scopus (204 цитування, 35 документів)[51] і 17 у Google Scholar (991 цитування)[52].

Нові таксони ред.

Види
 
Типові екземпляри Pyramidula kuznetsovi[en] Schileyko & Balashov, 2012, Гімалаї
Підвиди
Надвидові
Встановлені в ранг видів

Відзнаки ред.

  • 2010—2012 — Стипендія НАН України для молодих учених[1].
  • 2012—2014 — Стипендія Президента України для молодих учених[1].
  • 2013 — Премія НАН України для молодих учених за серію робіт «Наземні молюски України: поширення, стан популяцій, охорона»[1].
  • 2015 — Персональний грант від Rufford Foundation[en], проект «Conservation of terrestrial molluscs in Ukraine»[53].
  • 2016 — Другий персональний грант від Rufford Foundation[en], проект «Conservation of terrestrial molluscs in Ukrainian dry grasslands»[54].
  • 2017 (вересень-грудень) — Стипендія DAAD[en], науковий візит у Зоологічний музей[de] Гамбурзького університету[1].
  • 2017—2018 — Грант від НАН України, перемога у конкурсі науково-дослідних робіт молодих вчених, тема «Наземні молюски Червоної книги України: сучасний стан популяцій і питання включення нових видів»[55][56].
  • 2020 — Премія НАН України імені І. І. Шмальгаузена, за серію праць «Карабоїдні жуки та наземні молюски України та прилеглих територій, їх біоценотичне та практичне значення» (спільно з О. В. Пучковим)[57][58][59].

Експертна і природоохоронна діяльність ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена — Балашов Ігор Олександрович. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 13 березня 2019.
  2. ↑ Балашов І. О. 2011. Наземні молюски (Gastropoda) лісостепу України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 — зоологія. Київ: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 19 с.
  3. ↑ Балашов І. О. 2011. Наземні молюски (Gastropoda) лісостепу України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 — зоологія. Київ: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 242 с.
  4. ↑ Дубина Д. В. 2015. Лев Сергійович Балашов. Світлої пам'яті вченого [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]. Український ботанічний журнал. 72 (5): 521—522.
  5. ↑ а б Лев Сергійович Балашов: до 85-річчя від дня народження та 60-річчя наукової діяльності. Київ: Фітосоціоцентр, 2015. 66 с.
  6. ↑ а б в г Кулага О. 2009. Козацькі хутори й села Шишаччини. Гадяч: видавництво «Гадяч», 372 с.
  7. ↑ Балашов І. О. 2010. Наземні молюски (Gastropoda, Pulmonata) Полтавської області [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Наукові записки Державного природознавчого музею. 26: 191—198.
  8. ↑ Балашов И. А., Байдашников А. А.  2010. Наземные моллюски (Gastropoda) лесостепного Приднепровья и их фитоценотическая приуроченность [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Вестник зоологии. 44 (4): 309—316.
  9. ↑ Balashov I., Vasyliuk O., Shyriaieva D., Shvydka Z., Oskyrko O., Marushchak O., Stetsun H., Bezsmertna O., Babytskij A., Kostiushyn V. 2018. Terrestrial molluscs in the dry grasslands of the Dnipro Upland (Central Ukraine): new records, rare species and conservation potential[недоступне посилання] Vestnik Zoologii. 52 (1): 3—12.
  10. ↑ Балашов И. А., Байдашников А. А.  2012. Наземные моллюски (Gastropoda) Винницкой области и их биотопическая приуроченность [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Вестник зоологии. 46 (1): 19—28.
  11. ↑ Балашов И. А., Байдашников А. А., Романов Г. А., Гураль-Сверлова Н. В. 2013. Наземные моллюски Хмельницкой области (Подольская возвышенность, Украина) [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Зоологический журнал. 92 (2): 154—166.
  12. ↑ а б Balashov I., Kramarenko S., Shyriaieva D., Vasyliuk O. 2018. Invasion of a Crimean land snail Brephulopsis cylindrica into protected relict steppic hilltops (tovtrs) in Western Ukraine: a threat to native biodiversity? Journal of Conchology. 43 (1): 59—69.
  13. ↑ Балашов И. А., Биатов А. П., Василюк А. В. 2009. Видовой состав и фитоценотическая приуроченность наземных моллюсков (Gastropoda, Pulmonata) Национального природного парка «Гомольшанские леса» (Украина, Харьковская обл.) [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Вестник зоологии. 43 (4): 355—360.
  14. ↑ Балашов И. А., Кривохижая М. В. 2015. Закономерности распределения наземных моллюсков по меловой степи и прилегающим фитоценозам долины р. Оскол в национальном природном парке «Двуречанский» (Украина) [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Экология. 4: 300—307.
  15. ↑ Балашов И. А., Брусенцова Н. А. 2015. Наземные моллюски национального природного парка «Слобожанский» (Харьковская обл., Украина) [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. Зоологический журнал. 94 (11): 1249—1256.
  16. ↑ Balashov I. 2012. Terrestrial mollusks (Gastropoda) of the Slovechansko-Ovrutsky Ridge (Zhytomyr region, Northern Ukraine) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Vestnik Zoologii. 46 (6): 491—497/e9—15.
  17. ↑ Балашов И. А., Кобзарь Л. И. 2013. Наземные моллюски (Gastropoda) Полесского природного заповедника и окружающих территорий (северная Украина), их охрана и биоиндикационное значение [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Экосистемы, их оптимизация и охрана. 8: 30—46.
  18. ↑ Balashov I., Yarotskaya M., Filatova J., Starichenko I., Kovalov V. 2017. Terrestrial molluscs of the Tsyr-Pripyat area in Volyn (Northern Ukraine): the first findings of the threatened snail Vertigo moulinsiana in mainland Ukraine [Архівовано 27 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Vestnik Zoologii. 51 (3): 251—258.
  19. ↑ Balashov I.A., Kramarenko S.S., Zhukov A.V., Shklyaruk A.N., Baidashnikov A.A., Vasyliuk A.V. 2013. Contribution to the knowledge of terrestrial molluscs in southeastern Ukraine [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. Malacologica Bohemoslovaca. 12: 62–69.
  20. ↑ а б в Balashov I. 2013. Elia novorossica (Stylommatophora, Clausiliidae) in Ukraine: description, habitats, conservation status, concomitant terrestrial molluscs [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Ruthenica. 23 (1): 69—77.
  21. ↑ Балашов И. А., Палатов Д. М. 2011. Первая находка Vertigo moulinsiana (Gastropoda, Pulmonata) для Украины на территории Крыма [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. Вестник зоологии. 1: 11-17.
  22. ↑ Balashov I. 2012. Selenochlamys ysbryda in the Crimean Mountains, Ukraine: first record from its native range?. Journal of Conchology. 41 (2): 141—144.
  23. ↑ Balashov I. A., Baidashnikov A. A. 2012. The first findings of a slug Boettgerilla pallens (Stylommatophora, Boettgerillidae) in Crimea [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Ruthenica. 22 (2): 111—114.
  24. ↑ Балашов И. А., Байдашников А. А.  2013. Наземные моллюски редколесий можжевельника высокого в Крымских горах [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Зоологический журнал. 92 (3): 257—263.
  25. ↑ а б в г д Balashov I. 2014. Taurinellushka babugana gen. nov., sp. nov. (Stylommatophora: Pristilomatinae) from the Crimean Mountains (Ukraine) and revision of Crimean Mediterranea (Oxychilinae). Journal of Conchology. 41 (5): 575—584.
  26. ↑ а б в г д е ж и к Балашов И. 2016. Охрана наземных моллюсков Украины [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]. Киев: Институт зоологии НАН Украины, 272 с.
  27. ↑ Балашов И. А., Сверлова Н. В. 2007. Новые данные о распространении наземных моллюсков подрода Limacus (Gastropoda, Pulmonata, Limacidae) в Украине [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Вестник зоологии. 41 (4): 361—364.
  28. ↑ Балашов І. О., Василюк О. В. 2007. Знахідка колонії Helix albescens Rossmassler, 1839 (Gastropoda, Geophila, Helicidae) у Києві [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Наукові записки Державного природознавчого музею. 23: 227—228.
  29. ↑ Korábek O., Juřičková L., Balashov I., Petrusek A. 2018. The contribution of ancient and modern anthropogenic introductions to the colonization of Europe by the land snail Helix lucorum Linnaeus, 1758 (Helicidae). Contributions to Zoology. 87 (2): 61—74.
  30. ↑ Balashov I., Khomenko A., Kovalov V., Harbar O. 2018. Fast recent expansion of the Spanish slug (Gastropoda, Stylommatophora, Arionidae) across Ukraine[недоступне посилання]. Vestnik Zoologii. 52 (6): 451—456.
  31. ↑ Balashov I., Markova A. 2023. Expansion of the invasive Balkan slug Tandonia kusceri (Stylommatophora: Milacidae): A new frontier in Northern Ukraine and other new records. Folia Malacologica. 31 (1): 24–31.
  32. ↑ Balashov I., Markova A. 2023. A further northward expansion of the invasive land snails Monacha cartusiana and M. fruticola (Stylommatophora: Hygromiidae) in Eastern Europe. Folia Malacologica. 31 (1): 32–42.
  33. ↑ Обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Нагольний кряж». Степи України. 10 серпня 2010. Архів оригіналу за 26 березня 2021.
  34. ↑ Балашов И. 2016. Охрана наземных моллюсков Украины [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]. Киев: Институт зоологии НАН Украины, 272 с.
  35. ↑ а б Schileyko A. A., Balashov I. A. 2012. Pyramidula kuznetsovi sp. nov. — a new species of land molluscs from Nepal (Pulmonata, Pyramidulidae) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Ruthenica. 22 (1): 41—45.
  36. ↑ а б в Balashov I., Griffiths O. 2015. Two new species of minute land snails from Madagascar: Boucardicus monchenkoi sp. nov. and B. ambindaensis sp. nov. (Caenogastropoda: Cyclophoridae). Zootaxa. 4052 (2): 237—240.
  37. ↑ а б в Balashov I. A., Perkovsky E. E., Vasilenko D. V. 2020. A mid-Cretaceous land snail Euthema truncatellina sp. nov. (Caenogastropoda, Cyclophoroidea, Diplommatinidae) from Burmese amber. Zootaxa. 4858 (2): 295—300.
  38. ↑ а б в г Balashov I. A., Perkovsky E. E. 2020. An Eocene land snail Balticopta gusakovi gen.n., sp.n. (Stylommatophora: Gastrocoptidae) from Baltic amber [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Invertebrate Zoology. 17 (11): 18—24.
  39. ↑ а б в Balashov I. 2021 (2020). An inventory of molluscs recorded from mid-Cretaceous Burmese amber, with the description of a land snail, Euthema annae sp. nov. (Caenogastropoda, Cyclophoroidea, Diplommatinidae) [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Cretaceous Research. 118 (104676): 1—7.
  40. ↑ а б в Balashov I. 2021. The first records of mollusks from mid-Cretaceous Hkamti amber (Myanmar), with the description of a land snail, Euthema myanmarica n. sp. (Caenogastropoda, Cyclophoroidea, Diplommatinidae). Journal of Paleontology. 95 (5): 994—1003.
  41. ↑ а б в г Balashov I. A., Perkovsky E. E., Vasilenko D. V. 2021 A mid-Cretaceous land snail Burminella artiukhini gen. et sp. nov. from Burmese amber: a «missing link» between Pupinidae and other Cyclophoroidea? (Caenogastropoda) [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. Cretaceous Research. 104941.
  42. ↑ а б Балашов И. А., Гураль-Сверлова Н. В. 2011. Наземные моллюски рода Pyramidula (Pulmonata, Pyramidulidae) Восточной Европы, Центральной Азии и прилегающих территорий [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Зоологический журнал. 90 (12): 1423—1430.
  43. ↑ а б в Balashov I.A., Neiber M.T., Hausdorf B. 2021 (2020). Phylogeny, species delimitation and population structure of the steppe inhabiting land snail genus Helicopsis (Gastropoda: Geomitridae) in Eastern Europe. Zoological Journal of the Linnean Society. 193 (3): 1108—1125.
  44. ↑ Balashov I., Neiber M., Bogon K., Hausdorf B. 2019. On the identity of «Pupilla bigranata» populations from Germany and Ukraine (Gastropoda: Pupillidae). Archiv für Molluskenkunde. 148 (1): 1—7.
  45. ↑ Balashov I., Welter-Schultes F. 2013. Case 3609. Bulimus cylindricus Menke, 1828 (Gastropoda, Stylommatophora, Enidae): proposed conservation of the specific name. The Bulletin of Zoological Nomenclature. 70 (1): 9—11.
  46. ↑ Balashov I. 2013. Case 3639. Krynickillus maculatus Kaleniczenko, 1851 (currently Limax maculatus; Gastropoda, Stylommatophora, Limacidae): proposed conservation of the specific name. The Bulletin of Zoological Nomenclature. 70 (4): 218—220.
  47. ↑ Balashov I. 2014. Case 3642. Amalia kaleniczenkoi Clessin, 1883 (Gastropoda, Stylommatophora, Milacidae): proposed conservation of the specific name. The Bulletin of Zoological Nomenclature. 71 (1): 3-6.
  48. ↑ Balashov I., Welter-Schultes F. 2015. Case 3686. Bulimus rupestris Philippi, 1836 (Gastropoda, Stylommatophora, Chondrinidae): proposed conservation of the specific name. The Bulletin of Zoological Nomenclature. 72 (3): 193—195.
  49. ↑ Balashov I. 2018. Case 3685 — Arion vulgaris Moquin-Tandon, 1855 (Gastropoda, Stylommatophora, Arionidae): proposed validation of the specific name as available. The Bulletin of Zoological Nomenclature. 75: 12-15.
  50. ↑ Neubert E., Seddon M.B., … Balashov I., … Walther F. 2019. European Red List of Terrestrial Molluscs: snails, slugs, and semi-slugs [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. IUCN: Cambridge and Brussels, 23 pp + 79 pp in supplementary material.
  51. ↑ Scopus — Author details — Balashov, Igor A. Author profile preview.
  52. ↑ Google Scholar — Igor Balashov.
  53. ↑ Rufford — Igor A. Balashov — Conservation of Terrestrial Molluscs in Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2016.
  54. ↑ Rufford — Igor A. Balashov — Conservation of Terrestrial Molluscs in Ukrainian Dry Grasslands. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2016.
  55. ↑ Про результати конкурсу науково-дослідних робіт молодих учених НАН України за 2017 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  56. ↑ Про продовження фінансування проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України у 2018 р. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  57. ↑ Президія НАН України — Постанова від 12.02.2020 «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2019 р.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  58. ↑ НАН України — Премія імені І. І. Шмальгаузена — Лауреати 2019 року. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  59. ↑ Facebook І. Балашова — фото диплома
  60. ↑ Tentacle, vol. 25, 2017 (p. 52) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  61. ↑ Tentacle, vol. 26, 2018 (p. 34) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2019. Процитовано 3 березня 2020.
  62. ↑ Tentacle, vol. 27, 2019 (p. 50) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  63. ↑ Tentacle, vol. 28, 2020 (p. 50) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  64. ↑ Tentacle, vol. 29, 2021 (p. 55) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
  65. ↑ Tentacle, vol. 30, 2022 (p. 60) (PDF).
  66. ↑ Tentacle, vol. 31, 2023 (p. 71) (PDF).
  67. ↑ Tentacle, vol. 32, 2024 (p. 55) (PDF).
  68. ↑ UNCG — експерти. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.

Посилання та джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балашов_Ігор_Олександрович&oldid=42183765