Вікіпедія

Базиліка Богоматері Скорботної (Стична)

Базиліка Богоматері Скорботної (Стична) (словен. Bazilika Žalostne Matere božje v Stični) — римо-католицька парафія та монастирська церква в м. Стична, община Іванчна Гориця, Осреднєсловенський регіон, Словенія.

Базиліка Богоматері Скорботної
Зображення
Названо на честь Діва Марія
Країна  Словенія
Адміністративна одиниця Іванчна Гориця (община)
Місце розташування Стична
Дієцезія римо-католицька архідієцезія Любляниd
Розміщено в релігійній територіальній одиниці Q19938663?
Статус спадщини пам'ятка національного значення Словеніїd[1]
Довжина або відстань 64 м
Ширина 18 м
Мапа
CMNS: Базиліка Богоматері Скорботної у Вікісховищі

Координати: 45°57′24″ пн. ш. 14°48′17″ сх. д. / 45.95685676802777664° пн. ш. 14.80497785902777608° сх. д. / 45.95685676802777664; 14.80497785902777608

Історія ред.

Будівництво монастиря було розпочато цистерціанами в 1132 р. Тоді ж розпочалося будівництво церкви, яке тривало 20 років. Вона була освячена 8 липня 1156 патріархом Аквілеєм Перегріном. На основі досліджень початку XX століття ми знаємо, що церква спочатку мала дерев'яний дах і була розділена на дві релігійні частини — західну та східну для братів мирян. У нефі стояв хрест. У 1475 р. турки вперше спалили і розграбували монастир та церкву. Після реконструкції він був присвячений Богоматері Скорботній.

У 1529 році турки знову вторглися в монастир. Монахи пережили напад, але монастир та церква знову були розграбовані та спалені. Реконструкція церкви тривала майже 100 років. Роботи були завершені в 1622 році, а інтер'єр отримав стиль бароко. У XVIII столітті церква зазнала чергової реконструкції, автором якої був Фортуната Берганта, додані нові бічні вівтарі та лавки[2]. У головному вівтарі був поставлений каблукдатується початком XVII століття[3].

 
Базиліка в 1894 р.

У 1784 р. Цистерціанський орден був розпущений. Церква стала парафіяльною церквою, але утримання такої великої будівлі було надто важким тягарем і церква почала занепадати. Незважаючи на спроби оновлення, ретельне оновлення відбулося до 1927—1928 років[4].

У 1898 році цистерціани повернулися до монастиря та взяли на себе турботу про парафію та церкву[2]. У 1936 році, на 800-річчя абатства, головний вівтар був відновлений і папа Пій XI надав храму статус базиліки. У 1945 році під час Великого посту базиліку двічі обстрілювали. Вітраж, дзвіниця та головний вівтар були зруйновані або пошкоджені, реконструкція проходила повільно. Лише в 1953 році пошкоджені вікна були замінені, а в 1954 році Йоже Плечник спроектував нову скинію. У 1977 р. під час реконструкції пресвітерій був пристосований до постсоборних вимог — його рівень було піднято та зроблено новий вівтар[4].

Опис ред.

Церква завдовжки 64 м і шириною 18 м[4]. Він має 3 нефи та 1 вежу над куполом, на перетині нефи з поперечним. Пресвітерій багатокутний, з боків каплиці.[3]

Примітки ред.

  1. ↑ Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
  2. ↑ а б Zgodovina župnije Stična [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.] Župnija Stična [dostęp 2020-03-23] (словен.)
  3. ↑ а б STIČNA [Архівовано 13 грудня 2007 у Wayback Machine.] www.slovenia-heritage.net [dostęp 2020-03-23]
  4. ↑ а б в Stiška cerkev [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.] Župnija Stična [dostęp 2020-03-23] (словен.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Базиліка_Богоматері_Скорботної_(Стична)&oldid=40748605