Аудріс Юозас Бачкіс
Аудріс Юозас Бачкіс (лит. Audrys Juozas Bačkis; нар. 1 лютого 1937, Каунас) — литовський кардинал і ватиканський дипломат. Титулярний єпископ Мети з персональним титулом архієпископа з 5 серпня 1988 по 24 грудня 1991 року. Апостольський нунцій в Нідерландах з 5 серпня 1988 по 24 грудня 1991 року архієпископ Вільнюса з 24 грудня 1991 по 5 квітня 2013. Голова конференції католицьких єпископів Литви з 15 жовтня 1993 по 3 листопада 1999 і з 20 вересня 2002 по 20 вересня 2005 року. З 3 листопада 1999 по 20 вересня 2002 і з 20 вересня 2005 віце-голова конференції католицьких єпископів Литви. Кардинал-священик з титулом церкви Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia з 21 лютого 2001.
| Кардинал Аудріс Юозас Бачкіс Audrys Juozas Bačkis | |||||
 | |||||
| Кардинал-священик з титулом церкви Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia | |||||
 | |||||
| Гасло: | SUB TUUM PRAESIDIUM | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| 24 грудня 1991 — 5 квітня 2013 | |||||
| Обрання: | 24 грудня 1991 | ||||
| Інтронізація: | 3 березня 1992 | ||||
| Церква: | Римо-католицька церква | ||||
| Попередник: | Юлійонас Степонавічюс | ||||
| Наступник: | Ґінтарас Ґрушас | ||||
| |||||
| 5 серпня 1988 — 24 грудня 1991 | |||||
| Обрання: | 5 серпня 1988 | ||||
| Попередник: | Antonio María Javierre Ortas, S.D.B. | ||||
| Наступник: | Diego Causero | ||||
| Альма-матер: | Папська церковна академія, Папський Григоріанський університет і Папський Латеранський університет | ||||
| Науковий ступінь: | доктор канонічного права | ||||
| Діяльність: | дипломат, католицький священник, католицький єпископ | ||||
| Національність: | литовець | ||||
| Народження: | 1 лютого 1937 (87 років) Каунас | ||||
| Батько: | Стасіс Антанас Бачкіс | ||||
| Мати: | Она Бачкіене | ||||
| Священство: | 18 березня 1961 | ||||
| Єп. хіротонія: | 4 жовтня 1988 | ||||
| Титулярна церква: | Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia | ||||
| Проголошений: | 21 лютого 2001 | ||||
| Папою: | Іваном Павлом ІІ | ||||
|
Нагороди: | |||||
| |||||
Ранні роки ред.
Народився 1 лютого 1937 року в Каунасі в сім'ї литовського дипломата Стасіса Антанаса Бачкіса і вчительки Они Бачкіене. Оскільки в 1938 його батько Стасіс Бачкіс був призначений у посольство Литви у Франції, то після приєднання Литви до СРСР у 1940 році сім'я переїхала на Захід. Після Другої світової війни сім'я залишилася у Франції.
У 1955 році здобув середню освіту в інституті Сен-Марі-де-Монсо і вступив до семінарії Сен-Сюльпіс в Іссі-ле-Муліно, де вивчав філософію. Отримав богословську освіту в Папському Григоріанському університеті в Римі.
Крім рідної литовської мови, володіє італійською, англійською і французькою.
Священик і папський дипломат ред.
18 березня 1961 року з рук кардинала Луїджі Тралья генерального вікарія Риму отримав священичі свячення.
Протягом деякого часу працював у США, забезпечуючи душпастирську опіку литовської громади. Після цього повернувся до Риму і поступив у Папську Церковну академію. Одночасно вивчав церковне право в Папському Латеранському університеті і отримав ступінь доктора канонічного права.
У 1964 році закінчив навчання і вступив на дипломатичну службу Святого Престолу. Був секретарем Апостольської нунціатури на Філіппінах (1964—1965), секретарем Апостольської нунціатури в Коста-Риці (1965—1967), секретарем Апостольської нунціатури в Туреччині (1967—1970), секретарем Апостольської нунціатури в Нігерії (1970—1973). Таємний камергер Його Святості 26 червня 1965 роки (титул замінений на Капелан Його Святості в 1968 році).
У 1973 році призначений на роботу в Державний секретаріат Ватикану, служив у Раді громадських справ Церкви. Займався питаннями міжнародних організацій, миру і роззброєння. У 1975 році він був членом делегації Святого Престолу на конференції ООН у Відні. З 1979 році заступник секретаря Ради громадських справ Церкви, отримав титул Почесний прелат Його Святості.
Єпископ і нунцій ред.
5 серпня 1988 року обраний титулярним єпископом Мети, з персональним титулом архієпископа (займав посаду до 24 грудня 1991 року) і призначений про-нунцієм в Нідерландах. Єпископська хіротонія відбулася 4 жовтня 1988 року в Соборі Святого Петра у Ватикані. Головним святителем був папа Іван Павло II, а співсвятителями — кардинал Акілле Сільвестріні, префект Верховного Трибуналу Апостольської сигнатури і титулярний єпископ Егнації Юозас Прайксас, апостольський адміністратор Каунаса.
24 грудня 1991 року папа Іван Павло II заснував Вільнюську церковну провінцію і призначив Аудріса Бачкіса архієпископом-митрополитом Вільнюським.
Голова конференції католицьких єпископів Литви (15 жовтня 1993 — 3 листопада 1999, 20 вересня 2002 — 20 вересень 2005). З 3 листопада 1999 року по 20 вересня 2002 року і з 20 вересня 2005 року — віце-голова конференції католицьких єпископів Литви.
5 квітня 2013 папа Франциск прийняв зречення кардинала Бачкіса з уряду Вільнюського архієпископа.
Кардинал ред.
З 21 лютого 2001 кардинал-священик з титулом церкви Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia.
Бачкіс був одним з кардиналів-виборців, які брали участь в Папському конклаві 2005 року, який обрав папу Бенедикта XVI і Папському конклаві 2013 року[2], на якому було обрано папу Франциска.
У 2004 році Бачкіс прийняв неоднозначне рішення про перенесення «Образу Божого Милосердя» (1934 рік) Евгеніуша Казимировського з церкви, яка використовується польськими вірними Вільнюса (церква Святого Духа), в менш відому церкву Святої Трійці. Це викликало протести серед вірних і було потрактовано як антипольський акт.
15 червня 2013 папа Франциск призначив його своїм спеціальним посланцем на урочистостях з нагоди 1025-річчя хрещення Русі, які відбулися в Києві 17-18 серпня 2013 року[3].
Нагороди ред.
- Кавалер Великого хреста ордена Вітовта Великого (3 лютого 2003)
- Великий командор ордена Великого князя Литовського Гедиміна (11 лютого 2000)
- Командор ордена Заслуг (Норвегія, 1997)
- Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (4 жовтня 1985)[4]
- Великий офіцер ордена Христа (Португалія, 9 вересня 1981)
- Зірка литовської дипломатії (Міністерство закордонних справ Литви, 2011)[5]
Примітки ред.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Cheney, David M. Conclave - 2013 [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ web, Segretariato generale della Presidenza della Repubblica-Servizio sistemi informatici- reparto. Le onorificenze della Repubblica Italiana. Quirinale (італ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ "Звезда литовской дипломатии" вручена кардиналу Бачкису. DELFI. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
Посилання ред.
- Audrys Juozas Cardinal Backis, Archbishop of Vilnius, Cardinal-Priest of Natività di Nostro Signore Gesù Cristo a Via Gallia [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Життєпис на сайті gcatholic.org [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Життєпис на сайті конференції католицьких єпископів Литви [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (лит.)
- BAČKIS, Audrys Juozas [Архівовано 10 грудня 2018 у WebCite] // The Cardinals of the Holy Roman Church (англ.)