Ася Казанцева

російська наукова журналістка, письменниця, авторка науково-популярних статей і книг, популяризаторка науки

Ася Казанцева (повне ім'я Анастасія Андріївна Казанцева) (5 вересня 1986(19860905), Сосновий Бор, Ленінградська область, СРСР) — російська наукова журналістка, письменниця, авторка науково-популярних статей і книг, популяризаторка науки.

Ася Казанцева
рос. Анастасия Андреевна Казанцева
Ася Казанцева під час лекції в Києві в Інституті ботаніки НАН (2016)
Ім'я при народженні Анастасія Андріївна Казанцева
Народилася 5 вересня 1986(1986-09-05) (37 років)
Сосновий Бор, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність наукова журналістка, популяризаторка науки
Галузь когнітивна наука
Alma mater Біологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd (2008), Вища школа економіки (Москва) (2018) і Бристольський університет (2021)[1]
Науковий керівник Маттео Феураd
Знання мов російська і англійська
Заклад П'ятий канал, Маріїнська лікарняd, Здоров'я[d], Росія-2, Троїцький варіант — Наукаd, Навколо світу і Men’s Healthd
Членство Эволюцияd
Magnum opus В интернете кто-то неправ! Научные исследования спорных вопросовd
Конфесія атеїзм
Нагороди
Сайт who-could-think.com

Біографія ред.

Народилась у невеликому містечку Сосновий Бор поблизу Санкт-Петербурга. Навчалася у спеціалізованій школі з наміром вступати до медичного університету. Після школи працювала короткий час у відділенні нейрохірургії лікарні. Відмовившись від кар'єри лікарки, вступила на біолого-ґрунтознавчий факультет Санкт-Петербурзького університету. Вчилася там 4 роки, спеціалізувалася по кафедрі вищої нервової діяльності, 2008 року здобула ступінь бакалавра біології та залишила навчання.[2]

У 2016—2018 роках навчалася в магістратурі з когнітивних наук («Когнітивні науки та технології: від нейрона до пізнання») на факультеті соціальних наук НДУ ВШЕ, захистивши під науковим керівництвом Маттео Феурра магістерську дисертацію на тему «Дослідження процесів погашення контексту» (англ. Investigation of Extinction Learning in Multi-context Paradigm)[3][4][5][6].

У 2019 році виграла стипендію Chevening і вступила до магістратури з молекулярної нейробіології у Брістольському університеті.

Двічі була одружена. У 2019 році розлучилася з інвестиційним директором Миколою Ковшовим, влаштувавши із цього приводу вечірку, але продовжила жити з ним «у вільних відносинах»[7]. Вважає, що концепція шлюбу на все життя підходила для ХІХ століття, а нині застаріла[8].

Науково-популярна діяльність ред.

Ще в університеті вела блог у «Живому журналі», пишучи про науку для широкого загалу.

З 2009 року працювала на 5-му телеканалі Росії. Була лінійною продюсеркою телепередачі «Прогрес», яка виходила до 2010 року.[9]

У 2014 році за науково-популярну книжку «Хто б міг подумати! Як мозок примушує нас робити дурниці» була нагороджена премією «Просвітник»[ru].

З травня 2014 до квітня 2015 року працювала шеф-редакторкою журналу «Здоров'я». Часто виступає у науково-популярних передачах на телебаченні й радіо[10][11].

З 2015 року член ради фонду «Еволюція», який підтримує науково-популярні проекти в Росії.[12]

Читає лекції на тему генетично модифікованих організмів, роботи мозку, дії алкоголю й тютюну на організм тощо. Виступала в містах Росії[13], Білорусі[14], України[15].

Науково-популярні книжки ред.

Авторка 3 науково-популярних книжок:

  • 2013 рос. Кто бы мог подумать! Как мозг заставляет нас делать глупости («Хто б міг подумати! Як мозок примушує нас робити дурниці»)
  • 2016 рос. В интернете кто-то неправ! Научные исследования спорных вопросов («В інтернеті хтось неправий! Наукові дослідження спірних питань»)[16]
  • 2019 рос. Мозг материален. О пользе томографа, транскраниального стимулятора и клеток улитки для понимания человеческого поведения («Мозок матеріальний. Про користь томографа, транскраніального стимулятора і клітин равлика для розуміння людської поведінки»)

Ці книжки вийшли українською мовою у видавництві Vivat.

Громадська діяльність ред.

Казанцева є активною доноркою крові. Вона підтримує російський фонд АдВіта, який збирає гроші для пересадки кісткового мозку дітям, хворим на лейкози, зокрема брала участь в агітаційній кампанії 2012 року, що дозволила фонду зібрати 100 тисяч доларів США на операції.

У 2013 році проходила безкоштовне стажування в Аріельському університеті[en] в Ізраїлі. Під час стажування вона звинуватила лектора Пінхаса Полонського у викладанні псевдонаукових ідей, зокрема ненауковій критиці еволюційної біології. Полонський навзаєм звинуватив Казанцеву в доносі.[17][18]

Закликала до участі в мітингу проти вторгнення Росії в Україну 18 березня 2014 року.[19]
Дотримується поглядів, опозиційних російській владі, висловлювалася проти законодавчих заборон «пропаганди гомосексуальності», анексії Криму та за європейські цінності[20][21].

Примітки ред.

  1. https://www.facebook.com/asya.kazantseva/posts/3935938849861924
  2. Казанцева Анастасия Андреевна, Биолого-Почвенный факультет, выпуск 2008 г., отделение/кафедра: «ВНД». Выпускники СПБгУ [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Kazantseva, Anastasiya Investigation of Extinction Learning in Multi-context Paradigm [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]/ Master thesis. — National Research University — High School of Economics, 2018. — 65 p.
  4. «У нас средневековые нравы плюс атомная бомба». Ася Казанцева о мозге, браке и панике. CityDog.by. 13 грудня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 31 березня 2017.(рос.)
  5. Анастасия Андерс. Научный мейнстрим Аси Казанцевой. Новый Ракурс. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2017.(рос.)
  6. Александр Поляков (30 березня 2017). Ася Казанцева: Я позитивист даже в большей степени, чем это прилично. ИА «Пенза-Пресс». Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 31 березня 2017.(рос.)
  7. Ника Голикова (8 лютого 2019). «Не забыть о разводном торте»: как устроить вечеринку по случаю расторжения брака. Афиша Daily. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2019.(рос.)
  8. Венера Галеева (11 лютого 2019). Ася Казанцева: Разводиться надо за пять лет до того, как вы начнёте ненавидеть друг друга. Фонтанка.ру. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2019.(рос.)
  9. Сергей Попов. Прогресс на телевидении. Троицкий вариант — Наука, 28 апреля 2009 года [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Ася Казанцева на радиостанции Эхо Москвы [Архівовано 20 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Ася Казанцева на телеканале Дождь [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Борис Штерн. Эволюция продолжается и во мгле. Вскоре начнет работу новый просветительский фонд «Эволюция». Троицкий вариант — Наука, № 192, c. 1–2, «Наука и общество», 17 ноября 2015 года. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 6 січня 2016.
  13. Екатерина Шутова. Как мстить научным популяризаторам. Газета. Ру, 16.11.2015. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  14. Популяризатор науки Ася Казанцева выступит в Минске с лекцией. КуКу.орг, 8.07.2015
  15. Олег Соколенко. ГМО поможет накормить растущее население Земли «малой кровью» r-e-e-D, 19.01.2016. Архів оригіналу за 19.06.2016. Процитовано 08.02.2016.
  16. «Прививки вызывают аутизм» Ася Казанцева разоблачает мифы в книге «В интернете кто-то неправ!» Meduza, 6 Февраля 2016 [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  17. Александр Коган. Свалить из Москвы: еврейский математик разоблачил молодую доносчицу. IzRus.co.il, 25.10.2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2016.
  18. Телепередача Контакт на 9-му каналі телебачення Ізраїлю [Архівовано 11 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  19. Культурные события. Блог asena, 14.03.2014 [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  20. «Я давно воспринимаю государство как некое явление природы». Научный журналист Ася Казанцева о спорных законах, Боге и страшилках для российского общества [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Znak.com, 04.03.2016(рос.)
  21. Ася Казанцева о политической конкуренции и допуске Навального на выборы [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // YouTube

Посилання ред.