Арінбасарова Наталія Утевлівна
радянська і російська акторка
Арінбасарова Наталія Утевлівна (каз. Наталя Өтеуліқизи Оринбасарова; нар. 24 вересня 1946, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно казахського та польського походження. Заслужена артистка РРФСР (1979), лавреатка Державної премії СРСР (1980), Заслужена артистка Казахстану (1997), володарка Кубка Вольпі — вищої індивідуальної нагороди Венеціанського кінофестивалю (1966).
| Арінбасарова Наталія Утевлівна | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народилася |
24 вересня 1946[1] (77 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | балерина, кіноакторка, акторка | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1971) | |||
| Роки діяльності | 1965 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Андрій Кончаловський, Nicholas L. Dvigubskyd і Уразбаєв Ельдор Магометович | |||
| Діти | Кончаловський Єгор Андрійович і Ekaterina Dvigubskayad | |||
| IMDb | nm0034848 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Арінбасарова Наталія Утевлівна у Вікісховищі | ||||
Народилася 24 вересня 1946 року в Москві, СРСР.
Вибрана фільмографія ред.
- 1965 — «Перший вчитель»
- 1968 — «Джаміля»
- 1969 — «Пісня про Маншук»
- 1971 — «Ніч на 14-й паралелі»
- 1972 — «Біля старого млина»
- 1977 — «Транссибірський експрес»
- 1978 — «В ніч місячного затемнення»
- 1979 — «Смак хліба»
- 1981 — «Провінційний роман»
- 1984 — «Іона, або Художник за роботою»
- 1984 — «Перша кінна»
- 1984 — «Перший»
- 1984 — «Солодкий сік всередині трави»
- 1985 — «Корабель прибульців»
- 1985 — «Секунда на подвиг»
- 1987 — «Візит до Мінотавра»
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124764290 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |