Артур Вільям Патрик Альберт
А́ртур Ві́льям Па́трик А́льберт (англ. Arthur William Patrick Albert, Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn; 1 травня 1850, Букінгемський палац, Лондон — 16 січня 1942, Багшот Парк, Суррей, Англія) — третій син королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського, солдат і 10-й Генерал-губернатор Канади після федерації.
| Артур Вільям Патрик Альберт Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn | ||||
|---|---|---|---|---|
 Prince Arthur, Duke of Connaught and Strathearn | ||||
| 10-й Генерал-губернатор Канади | ||||
| 13 жовтня 1911 — 11 листопада 1916 | ||||
| Попередник |
Альберт Генрі Джордж Грей (англ. Albert Henry George Grey) | |||
| Наступник | Віктор Кавендиш (англ. Julian Byng, 1st Viscount Byng of Vimy) | |||
| Народився |
1 травня 1850 Букінгемський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство | |||
| Помер |
16 січня 1942 (91 рік) Багшот-Паркd, Віндлшемd, Суррей-Гітd, Суррей, Англія, Велика Британія | |||
| Похований | Королівська усипальниця у Фрогморі | |||
| Відомий як | військовослужбовець, політик, аристократ | |||
| Країна | Велика Британія і Сполучене Королівство | |||
| Alma mater | Королівська військова академія | |||
| Батько | Альберт Саксен-Кобург-Готський[1] | |||
| Мати | Вікторія[1] | |||
| У шлюбі з | Луїза Маргарита Прусська | |||
| Діти | Маргарита Коннаутська[1], Артур Коннаутськийd[1] і Патриція Коннаутська | |||
| Релігія | англіканство | |||
| Нагороди |
| |||
| Підпис |
 | |||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Артур народився 1 травня 1850 року у Букінгемському палаці в Лондон. Він став сьомою дитиною та третім сином в родині правлячої королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського. Немовля хрестив архієпископ Кентерберійський Джон Самнер у каплиці палацу. Хрещеними батьками стали принц Вільгельм Прусський, Іда Саксен-Мейнінгенська та старий Артур Веллінгтон, переможець французів при Ватерлоо, на честь якого хлопчик і отримав ім'я.
Військова кар'єра ред.
Освітою Артура, як і старших його братів та сестер, займались приватні вчителі. Вже в ранньому віці принц почав виявляти інтерес до армії. У 16 років він вступив до Королівської військової академії у Вулвічі, яку закінчив у 1868. У чині лейтенанта був зачислений до корпусу інженерних військ наказом від 18 червня.[2]
2 листопада 1868 він перейшов до артилерійського полку, а 2 серпня 1869 — до стрілецької бригади, що носила ім'я його батька. Військова кар'єра принца тривала понад 40 років.
У 1869 він прибув до Канади. Після висадки у Галіфаксі протягом восьми тижнів їздив по країні. У січні 1870 відвідав Вашингтон, де зустрівся з президентом Грантом. У травні брав участь у битві з феніанцями на Еклз Хілі. Супротивник утік, залишивши артилерію. З боку ж королівського війська, за даними Томаса Біча, ніхто не постраждав. Також під час служби в Канаді відвідував різноманітні заходи: був присутнім на відкритті парламента в Оттаві, його часто запрошували на бали та раути. Принц дуже сподобався місцевим жителям. Ірокези Великої ріки в Онтаріо навіть дали індіанське ім'я Кавакудж та оголосили Вождем шостої нації, що надало йому право брати участь у радах племені та голосувати на них. Леді Лізґар, дружина тодішнього генерал-губернатора Джо Янга, в листі до королеви Вікторії зазначала, що канадці, здається, сподіваються колись побачити генерал-губернатором саме її сина.
14 червня 1871 Артур отримав звання полковника, а у 1876 — став лейтенант-полковником.
У 1882 під проводом Гарнета Вулзлі брав участь у придушенні націоналістичного руху в Єгипті. 13 вересня того року у битві при Тель-ель-Кебірі перебував у командирській бригаді. Між 1886 та 1890 служив у Індії.
1 квітня 1893 року став генералом. З 1893 по 1898 командував південним округом Альдершот.
Влітку 1900 помер його старший брат Альфред. Це дало Артуру можливість успадкувати герцогство Саксен-Кобург-Готу, від якої він, проте, відмовився на користь свого шістнадцятирічного племінника Чарльза Едуарда,сина свого покійного брата Леопольда, герцога Олбані, щоб самому продовжувати військову службу.
Із 1900 по 1904 був головнокомандувачем в Ірландії. 26 травня 1902 став фельдмаршалом.
Особисте життя ред.
У віці 28 років Артур пошлюбив 18-річну прусську принцесу Луїзу Маргариту, внучату племінницю правлячого імператора Німеччини Вільгельма I Гогенцоллерна. Молодят повінчали у каплиці Святого Георгія Віндзорського замку 13 березня 1879.
У них народилося троє дітей:
- Маргарита (1882–1920) — була одружена із шведським кронпринцем Густавом, мала п'ятеро дітей;
- Артур (1883–1938) — генерал-губернатор Південно-Африканського Союзу у 1920–1924 роках, був одружений із герцогинею Александрою Файф, мали єдиного сина.
- Патриція (1886–1974) — дружина сера Александра Рамзея, морського офіцера королівського флоту, мали єдиного сина.
Нагороди ред.
Велика Британія ред.
- Великий магістр Ордену Лазні (1901–1942);
- Орден Підв'язки;
- Орден Будяка;
- Орден Святого Патріка;
- Орден Святого Михайла і Святого Георгія;
- Орден святого Джона;
- Орден Зірки Індії;
- Орден Лазні;
- Королівський Вікторіанський ланцюг;
- Орден Британської імперії;
- Орден Заслуг;
- Коронаційна медаль Короля Георга V;
- Британська воєнна медаль;
- Відзнака Територій;
- Ювілейна срібна медаль Короля Георга V;
- Коронаційна медаль Короля Георга VI.
Іноземні ред.
- Орден Золотого руна
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
- Вищий орден Святого Благовіщення (Королівство Італія);
- Орден Слона (Данія);
- Орден Серафимів (Швеція);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Карлоса III (Іспанія);
- Орден Святого Олафа (Норвегія);
- Орден Хризантеми (Японія);
- Королівський угорський орден Святого Стефана (Угорщина);
- Орден Червоного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Почесного легіону (Франція);
- Орден Леопольда I (Бельгія);
- Орден Вежі й Меча (Португалія);
- Орден військових заслуг (Іспанія);
- Орден Вюртемберзької корони (Королівство Вюртемберг);
- Орден Нідерландського лева (Нідерланди);
- Орден Спасителя (Греція);
- Орден Князя Данила I (Чорногорія);
- Орден Святих Маврикія та Лазаря (Королівство Італія);
- Військовий орден Савойї (Королівство Італія);
- Орден Зірки Ефіопії (Ефіопія);
- Орден Корони Румунії (Румунія);
- Орден Святого Карла (Монако);
- Орден Меча (Швеція);
- Орден Слави (Туніс);
- Орден Османіє (Османська імперія);
- Орден Меджидіє (Османська імперія);
- Орден Pour le Mérite (Королівство Пруссія);
- Орден Карла XIII (Швеція).
Генеалогія ред.
Примітки ред.
Література ред.
- Bousfield, Arthur; Toffoli, Gary (2010). Home to Canada: Royal Tours 1786—2010. Tonawanda: Dundurn Press. p. 80. ISBN 978-1-55488-800-9. (англ.)
- Carolly Erickson, La piccola regina, Milano, Oscar Mondadori, 2001, ISBN 88-04-48655-4 (італ.)
- Артур, принц великобританский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.[2] (рос.)
Посилання ред.
- Генерал-губернатор Канади — Артур Вільям Патрик Альберт [Архівовано 22 листопада 2010 у Archive.is] (фр.) (англ.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Артура, герцога Коннаутського [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)