Арменакан
Арменакан - перша національно-політична партія вірмен [1] . Заснована восени 1885 в Вані однодумцями Мкртич Портуґалян [2] . У 1921 р об'єдналася з лівими гнчакістамі і Рамкавар в партію Рамкавар-Азатакан Арменакан [3].
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія |
|---|---|
| Голова партії | Мкртич Портуґалян |
| Дата заснування | 1885 |
| Дата розпуску | 1921 |
| Штаб-квартира | Ван |
| Ідеологія | націонализм |
| Кількість членів | до 2000 членів |
| Друкований орган | Armeniad |
Історія ред.
У 1860-70-х роках вірменська суспільно-політична еліта з увагою ставилася до політичного, економічного та культурного розвитку вірменського народу, розділеного між трьома імперіями [4] . Підсумки чергової російсько-турецької війни, яка завершилася Берлінським конгресом, привели до надії розвитку Батьківщини. Переконавшись, що реформи в вірменських вилайетах, передбачені ст.61 Берлінського договору не втілюються у життя, вірмени приступили до створення таємних товариств і гуртків, які поширювали ідеї національно-визвольної боротьби.
Мкртич Хрімян ще у 1876 і 1877 роках у своїх творах писав про те, щоб країна готувалася до боротьби. Під керівництвом Мкртич Хрімяна, Мкртич Португаляна і Костянтина Камсаракана наприкінці 1879 року в Вані була створена національно-визвольна організація «Чорний Хрест». Діяльність організації поступово зійшла нанівець, коли османський уряд вислав Португаляна і Хрімяна, а Камсаракан був переведений по роботі до іншого місця [5] .
Мкртич Портуґалян оселився в Марселі і з 20 липня 1885 року розпочав видавати газету «Вірменія».
Колишні члени «Чорного Хреста» знову почали зустрічатися. Спочатку ці зустрічі організовували брати Григоріс і Мкртич Терлемезян Фанос Погосович. Восени 1885 року було створено першу вірменська політична партія. За назвою газети М.Португаляна партія була названа «Арменакан».
Ядром партії стали випускники Центрального ліцею Вана, заснованого М.Портуґаляном [6] .
В установчих зборах партії взяли участь Гевонд Ханджян, Григір Аджемян, Григоріс і Мкртич Терлемезян Фанос Погосович, Рубен Шатворян, Григір Пьозікян, Геворг Отян, Макнос Барутчян і Гарегін Багешцян. Пізніше до партії вступили Арменак Екарян, Панос Терлемезян Фанос Погосович, Айрапетов Джанікян, Армен Шітанян, Артак Дарбинян, Мікаел Натанян та інші [5].
Програма партії передбачала звільнення Західної Вірменії від османського деспотизму.
Для досягнення цієї мети визнавалися прийнятними як збройна боротьба, так і підкупи або дипломатичні шляхи. М. Португалян мав певні надії і на реформи, які могли бути здійснені османським урядом [1] .
Партія мала осередки в Васпуракані (вілайєт Ван), Муше, Бітлісі, Трабзоні і Стамбулі. Місцеві партійні організації були також створені в інших районах Західної Вірменії, на Кавказі, а також в Болгарії, Єгипті, США, містах Персії Сельмас і Тебріз.
Ідеї партії привели до створення в Лондоні «Вірменського патріотичного суспільства Європи», який прагнув «завоювати для вірмен право правити самими собою шляхом революції».
Під час масових вбивств вірмен у 1890-х роках Мкртич Терлемезян Фанос Погосович керував оборонними боями Вана. Йому вдалося об'єднати навколо себе дашнаків і гнчакістів. Партія також взяла участь в Ванській самообороні 1915 року.
Група арменаканів, що врятувалася від різанини, об'єдналася з іншими політичними силами і створила партію Рамкавар-Азатакан Арменакан [6] .
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б АРМЕНАКАН КАЗМАКЕРПУТЮН, ПАРТИЯ. genocide.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Институт арменоведческих исследований ЕГУ. Партия Арменакан. Формирование ((рос.)) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Դպրոցական Մեծ Հանրագիտարան, Գիրք II. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Սիմոնյան Հ. {{{Заголовок}}}.
- ↑ а б Արմենական կուսակցություն: Ձևավորումը. ԵՊՀ Հայագիտական հետազոտությունների ինստիտուտ. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 5 փետրվարի 2016.(вірм.)
- ↑ а б Сурен Саргсян. .