Апостиль
Апости́ль (від французького apostille , що означає маргінальний або нижній запис, походить від латинського post illa , що означає «після цих [слів тексту]») — спеціальний штамп апостиляції, що засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток[1]; підтвердження підписів і печаток на офіційних документах апостилем робить ці документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції[2] ).
Апостиль — це міжнародне засвідчення, яке можна порівняти з нотаріальним засвідченням і може доповнювати місцеве нотаріальне засвідчення документа. Якщо Конвенція (Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961) застосовується між двома державами, то апостиль, виставлений державою походження, є достатнім для засвідчення документа і усуває необхідність подальшого засвідчення державою призначення.
Україна приєдналась до Гаазької Конвенції 10 січня 2002 року, Конвенція набула чинності 22 грудня 2003 року, відтак 112 (на даний час 126[3]) держав-учасниць Конвенції відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів, і перейшли на спрощену процедуру апостилювання[2].
Апостиль, окрім засвідчення дійсності підпису та компетенції особи, що підписала (видала) офіційний документ, також, в окремих випадках, засвідчує дійсність штампа або печатки, що скріплює документ. Апостиль може не використовуватися, якщо існують правові підстави, що скасовують або спрощують легалізацію документа виданого окремою державою.
Апостиль проставляється на вимогу особи, що підписала документ, або будь-якого пред'явника документа.
Апостиль з запитом — отримання додаткової інформації від установи, що видала конкретний документ. Така інформація вимагається при проставленні апостилю на документи певного типу, а її отримання збільшує термін проставлення апостилю. Необхідність запиту визначається лише спеціалістами під час безпосереднього ознайомлення з документами.
Апостиль проставляється ред.
- На документах, які виходять від органів судової влади України.
- На документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції.
- На адміністративних документах.
- На документах про освіту та вчені звання.
- На документах, оформлених державними і приватними нотаріусами.
- На офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.
Апостиль не проставляється ред.
- На документах, виданих закордонними дипломатичними установами України.
- На адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
- На документах, що мають характер листування.
Відповідно до наказу Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства юстиції України від 13 серпня 2014 року "Про внесення змін до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав» дозволяється проставляти апостиль на копіях (фотокопіях), засвідчених у нотаріальному порядку:
- Паспортних документах.
- Військових квитках.
- Трудових книжках.
- Дозволах на носіння зброї.
- Свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортах).
- Посвідченнях особи.
Договірні держави ред.
На березень 2024 до Конвенції приєдналось 126 держав[4].
Застереження держав щодо України ред.
Дві країни, Німеччина і Бельгія, скористалися своїм правом висловити заперечення проти приєднання України і далі не визнавали українських апостилів.
- Застереження Бельгії щодо дії Конвенції у правовідносинах з Україною знято з 05 липня 2004 року.
- Застереження Німеччини щодо дії Конвенції у правовідносинах з Україною знято з 22 липня 2010 року[2].
Повноваження на проставлення апостилю в Україні ред.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 повноваження на проставлення апостиля надано:
- Міністерству юстиції України — на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України;
- Міністерству освіти і науки — на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
- Міністерству закордонних справ України — на всіх інших видах документів
Зовнішній вигляд ред.
Апостиль має форму квадрата зі стороною 10×10 см, в якому розміщується такий текст:
Apostille
Апостиль
(Convention de La Haye du 5 octobre 1961
Гаазька Конвенція від 5 жовтня 1961 року)
1. Україна ____________________________________________
Цей офіційний документ
2. підписаний _________________________________________
3. як _________________________________________________
_______________________________________________________
4. містить проставлену печатку / штамп ________________
Підтверджено
5. в _______________________ 6. дата __________________
7. ким ________________________________________________
_______________________________________________________
8. N ______________________
9. Печатка / штамп 10. Підпис
Джерела ред.
- Проставлення апостиля та легалізація документів. Міністерство Юстиції України. офіційний сайт міністерства. 30 березня 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 22 серпня 2012.
Дивись також ред.
Гаазька конференція з міжнародного приватного права — міжурядова організація, що здійснює роботу з прогресивної уніфікації норм міжнародного приватного права.
Примітки ред.
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005
- ↑ а б в Гаазька конвенція про апостиль тепер чинна і з Німеччиною. Радіо Свобода. 29 липня 2010. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2012.
- ↑ HCCH | #12 - Status table. www.hcch.net (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ HCCH | #12 - Status table. www.hcch.net (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
Література ред.
- О. В. Буткевич. Апостиль // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- А. І. Дмитрієв. Апостіль [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Посилання ред.
- Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазька Конвенція від 5 жовтня 1961 року)
- Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав: Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року № 237/803/151/5