Анісім Олена Миколаївна
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (травень 2019) |
Олена Миколаївна Анісім (біл. Алена Мікалаеўна Анісім) — білоруська мовознавиця та політична діячка. Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скорини (2017), науковий співробітник ДНУ «Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі». Депутатка Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь VI скликання (2016—2020).
| Анісім Олена Миколаївна | |
|---|---|
| біл. Алена Мікалаеўна Анісім | |
 | |
| Народилася |
28 вересня 1962 (61 рік) Savonid, Starasvieržanski Sieĺsavietd, Столбцовський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Білорусь |
| Діяльність | мовознавиця, політична діячка |
| Alma mater | філологічний факультет БДУ |
| Заклад | Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd |
| Членство | Товариство білоруської мови імені Франциска Скорини, Belarusian Singing and Drama Workshopd і Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына» |
| Посада | Депутат Палати представників Білорусіd і Депутат Палати представників Білорусіd |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народилася 28 вересня 1962 року в селі Савона Столбцовського району Мінської області в родині вчителів (дівоче прізвище Амельчіц). Закінчила Залужську середню школу із золотою медаллю в 1978 році. У тому ж році вступила в Білоруський державний університет на філологічний факультет, який закінчила в 1983 році. Під час навчання працювала гідом-перекладачем з групами з Чехословаччини, які супроводжувала з поїздками по республікам Радянського Союзу.
Працювала вихователем в дитячому саду села Теснова Столбцовського району (1984—1986), в середніх школах № 55 (1986) і № 71 (1986—1991) міста Мінська. З 14 травня 1991 року — в Інституті мовознавства імені Якуба Коласа Академії наук Білорусі (нині філія ДНУ «Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі»).
У травні 2023 року Анісім затримали на роботі, засудили на 12 діб і звільнили з інституту[1].
Громадська та політична діяльність ред.
У 2014 році стала координатором «Загальнобілоруського конгресу за незалежність», створення якого було реакцією на події на Сході України. У тому ж році Рада білоруської інтелігенції висунула її кандидатом у президенти Білорусі[2]. Предвиборча компанія була розпочата, проте невдовзі Анісім зняла свою кандидатуру.
У 2017-2018-м рр. брала активну участь у компанії за створення білоруськомовного університету. Уряд відмовив у фінансуванні, але ініціативна група отримала дозвіл на створення приватного навчального закладу «університет імені Ніла Гілевича».
У 2019 році опинилася у центрі скандалу та громадської дискусії, коли газета «Новы Час» яку видає Товариство Білоруської мови, була звинувачена у глорифікації тероризму. Приводом стала низка статей про чеченських бойовиків. Звинувачення пролунали на шпальтах проросійського медіа-ресурсу «Телескоп», редакція якого звернулася до карних органів. Олена Анісім дала кілька інтерв'ю на захист «Нового Часу», назвав ситуацію «втручанням ФСБ у внутрішні справи Білорусі».
Особисте життя ред.
Заміжня, має трьох дорослих синів.
Примітки ред.
- ↑ Алесь Святланіч (2 червня 2023). Алена Анісім: «Перанесла «суткі» спакойна. Без нерваў, без эмоцый, без нічога…». Народная Воля (біл.). Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 3 червня 2023.
- ↑ Елена Анисим будет выдвигаться кандидатом в президенты (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 25 березня 2021.