Антоніо де ла Гандара
Антоніо де ла Гандара (фр. Antonio de la Gandara; 16 грудня 1861, Париж — 30 червня 1917, Париж) — французький художник. Найбільш відомий портретами видатних постатей прекрасної епохи.
| Антоніо де ла Гандара | |
|---|---|
| фр. Antonio de La Gandara | |
 | |
| Народився |
16 грудня 1861[1][3][4] IX округ Парижа, Париж |
| Помер |
30 червня 1917[1][2][…] (55 років) Париж |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[5] |
| Діяльність | художник, карикатурист, дизайнер, літограф |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчителі | Александр Кабанель |
| Знання мов | французька[1] |
| Жанр | портрет |
| Magnum opus | Portrait of Gabriel de Yturri (1864-1905)d, Q17491747? і Q17495391? |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Батько — іспанець з Мексики, мати — француженка, яка виросла в Англії. В 1878 вступив у Вищу національну художню школу. Серед його вчителів — Жан-Леон Жером і Александр Кабанель. Вперше виставив свої роботи в 1883, у 1884 удостоєний почесного згадки Салону на Єлисейських полях за картину «Святий Себастьян, пронизаний стрілами». З 1885 був дружний з Робертом де Монтеск'ю, написав його портрет (близько 1892). Познайомився з Едмоном Ґонкуром, Альфонсом Доде, Полем Верленом, Жан Мореасом, Леконт де Лілем, Анатолем Франсом, Габріеле д'Аннунціо, Марселем Прустом, Сен-Сансом, Форе, Колетт, Сарою Бернар, Ідой Рубінштейн та іншими найбільшими фігурами мистецького життя того часу, а також з Ліаною де Пужі, художницею Ромейн Брукс, співачкою і актрисою Поліною Полер, світської красунею, креолкою Віржіні Готра, іншими емансипованими жінками епохи. Багато хто з них виступали його моделями.
Похований на цвинтарі Пер-Лашез.
Література ред.
- Xavier Mathieu, «Antonio de La Gandara — Un témoin de la Belle Epoque», 308 pp, Édition Librairie des Musées, 2011
- Gabriel Badea-Päun, Antonio de La Gandara, sa vie, son œuvre (1861—1917), catalogue raisonné de l'œuvre peint et dessiné, thèse de doctorat sous la direction du M. le professeur Bruno Foucart, Paris-IV Sorbonne, 2005, 3 volumes, 881 pages.
- Gabriel Badea-Päun, Antonio de La Gandara, Allgemeines Künstlerlexikon, Leipzig-Munich, K.G.Saur Verlag, vol.49
- Gabriel Badea-Päun, Portraits de Société, Paris, Citadelles et Mazenod, 2007. Prix du cercle Montherlant de l'Académie des Beaux-Arts, 2008.
- Gabriel Badea-Päun, The Society Portrait, Thames & Hudson, Londres et Vendôme Press, New York, 2007.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Antonio de la Gandara
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ RKDartists