Антонен Арто

|Ukrcenter= |Примітки=

Антонен Арто
Antonin Artaud
Антонен Арто
Ім'я при народженні	Antoine Marie Joseph Artaud
Народився	4 вересня 1896(1896-09-04)[…] Марсель
Помер	4 березня 1948(1948-03-04)[…] (51 рік) Іврі-сюр-Сен ·колоректальний рак
Поховання	Цвинтар Сен-П'єр (Марсель)d
Громадянство	Франція
Національність	француз
Діяльність	драматург, есеїст, поет, актор, режисер
Мова творів	французька
Напрямок	сюрреалізм
Жанр	драма, есе
Родичі	Louis Nalpasd
Нагороди	Prix Sainte-Beuved
Антонен Арто у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Антоне́н Арто́ (фр. Antonin Artaud; 4 вересня 1896(18960904), Марсель — 4 березня 1948, Іврі-сюр-Сен) — французький письменник, драматург, реформатор театру, актор, поет, есеїст.

Арто був співзасновником у 1927 році «Театру Альфреда Жаррі». Відомий як автор концепції театру жорстокості (або крюотичного театру від фр. théâtre de cruauté). Арто — автор численних есе та маніфестів, присвячених театру. «Театр і його двійник» — найвідоміша книжка Арто, яка розкриває його концепцію театру. Поетична творчість Арто позначена впливом сюрреалізму.

Твори

• Tric Trac du Ciel, ілюстрована гравюрами Елі Ласко (Élie Lascaux), Paris, Simon, 1923
• L'Ombilic des limbes, Gallimard, NRF, Paris, 1925
• Le Pèse-nerfs, Leibovitz, Paris, 1925
• L'Art et la Mort, Denoël, Paris, 1929
• Le Moine, traduction et adaptation, Denoël & Steele, Paris, 1931
• Héliogabale ou l'Anarchiste couronné, Denoël & Steele, Paris, 1934
• Les Nouvelles Révélations de l'être, Denoël, Paris, 1937
• Le Théâtre et son double, Gallimard, Paris, 1938
• D'un voyage au pays des Tarahumaras, Éditions de la revue Fontaine, Paris, 1945
• Van Gogh, le suicidé de la société, K éditeur, Paris, 1947
• Artaud le Mômo, Bordas, Paris, 1947
• Ci-gît, précédé de la Culture indienne, K éditeur, Paris, 1947
• Pour en finir avec le jugement de dieu, K éditeur, Paris, 1948
• Les Cenci, in Œuvres complètes, Gallimard, 1964
• 50 Dessins pour assassiner la magie, Gallimard, Paris, 2004
• Artaud Œuvres, choix de textes par Evelyne Grossman dans l'édition Thévenin des Œuvres complètes, Gallimard, Quarto, Paris, 2004
• Cahier d'Ivry, janvier 1948, fac-similé, Gallimard, Paris, 2006
• Nouveaux Écrits de Rodez, Gallimard, L'Imaginaire, Paris, 2006

Література

Французькою

• Blanchot, Maurice. «Artaud.» La Nouvelle Revue Française 4 (November 1956, no. 47): 873—881.
• Brau, Jean-Louis. Antonin Artaud. Paris: La Table Ronde, 1971.
• Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Portraits et Gris-gris, Paris, Blusson, 1984, new edition with additions, 2008.
• Florence de Mèredieu, Antonin Artaud, Voyages, Paris, Blusson, 1992.
• Florence de Mèredieu, Sur l'électrochoc, le cas Antonin Artaud, Paris, Blusson, 1996.
• Florence de Mèredieu, C'était Antonin Artaud, Biography, Fayard, 2006
• Virmaux, Alain. Antonin Artaud et le théâtre. Paris: Seghers, 1970.
• Virmaux, Alain and Odette. Artaud: un bilan critique. Paris: Belfond, 1979.
• Virmaux, Alain and Odette. Antonin Artaud: qui êtes-vous? Lyon: La Manufacture, 1986.

Англійською

• Barber, Stephen Antonin Artaud: Blows and Bombs (Faber and Faber: London, 1993) ISBN 0-571-17252-0
• Derrida, Jacques «The Theatre of Cruelty» and «La Parole Souffle» Writing and Difference trans. Alan Bass (The University of Chicago Press, 1978) ISBN 0-226-14329-5
• Esslin, Martin. Antonin Artaud. London: John Calder, 1976.
• Goodall, Jane, Artaud and the Gnostic Drama. Oxford: Clarendon Press; Oxford; New York: Oxford University Press, 1994. ISBN 0-19-815186-1
• Innes, Christopher Avant-Garde Theater 1892—1992 (London: Routledge, 1993).
• Jamieson, Lee Antonin Artaud: From Theory to Practice (Greenwich Exchange: London, 2007) ISBN 978-1-871551-98-3
• Jannarone, Kimberly, "The Theater Before Its Double: Artaud Directs in the Alfred Jarry Theater, " Theatre Survey 46.2, Nov. 2005: 247—273.
• Koch, Stephen. «On Artaud.» Tri-Quarterly, no. 6 (Spring 1966): 29-37.
• Plunka, Gene A. (Ed). Antonin Artaud and the Modern Theater. Cranbury: Associated University Presses. 1994.
• Rainer Friedrich, «The Deconstructed Self in Artaud and Brecht: Negation of Subject and Antitotalitarianism», Forum for Modern Language Studies, 26:3 (July 1990): 282—297.
• Roger Shattuck, «Artaud Possessed», The Innocent Eye (New York: Farrar Straus Giroux, 1984): 169—186.
• Ward, Nigel «Fifty-one Shocks of Artaud», New Theatre Quarterly Vol.XV Part2 (NTQ58 May 1999): 123—128

Українські переклади

• Антонен Арто. «Театр і його Двійник». Переклад з французької Романа Осадчука. – Київ: видавництво Жупанського, 2021, 280 с. ISBN 978-617-7585-36-6
• Антонен Арто «Геліоґабал та інші тексти». Переклад з французької Романа Осадчука. – Київ: видавництво Жупанського, 2022, 208 с.

Посилання

• Арто Антонен // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 68. — ISBN 966-692-578-8.
• Театр жорстокості // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 463-464.

Сайти про життя й творчість Арто

• Bulletin international Antonin Artaud [Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
• http://french.imdb.com/name/nm0037625 [Архівовано 8 вересня 2007 у Wayback Machine.] sur l’Internet Movie Database
• Exposition sur Antonin Artaud à la BNF [Архівовано 4 січня 2007 у Wayback Machine.]
• Antonin Artaud par Arnaud Hubert
• Mis en musique sur Jamendo [Архівовано 25 травня 2009 у Wayback Machine.] par Vardhlokr
• Artaud le Mômo [Архівовано 2 вересня 2006 у Wayback Machine.]
• Œuvres d’Antonin Artaud (domaine public au Canada)
• La conférence du Vieux-Colombier d'Antonin Artaud le 13 janvier 1947 (lu par Gilbert Tiberghien)^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Статті про Арто

• Інна Довганюк: Антонен Арто — «Театр жостокості» («Спрага.інфо»)
• Тетяна Огаркова: Справа Антонена Арто («Критика») [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Тетяна Огаркова: Вільний та божевільний Антонен Арто (ЛітАкцент) [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• «Друг читача»: Анастасія Одинцова. Антонен Арто: жорстокість у житті й на сцені [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• ТЕАТР ЖОРСТОКОСТІ: ГРОТОВСЬКИЙ VS АРТО
• Antonin Artaud sur La Revue des Ressources
• «Artaud contre la 'bestialité'» Entretien avec Thierry Galibert [Архівовано 8 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• «Paul les Oiseaux»: Paolo Uccello au miroir de Marcel Schwob et d'Antonin Artaud [Архівовано 17 листопада 2008 у Wayback Machine.] par Agnès Lhermitte
• Le langage des objets scéniques chez Beckett et Artaud
• Critique d'une mise en scène de Van Gogh, le suicidé de la société en 2004