Антигорит
Антигорит (рос. антигорит; англ. antigorite; нім. Antigorit m) — поширений мінерал з групи серпентину.
| Антигорит | |
|---|---|
 Антигорит | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1998 s.p. |
| Абревіатура | Atg[2] |
| Хімічна формула | Mg6[(OH)8[Si4O10]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. |
| Nickel-Strunz 10 | 9.ED.15[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | сірий, зелений з синюватим відтінком |
| Сингонія | моноклінна, гексагональна |
| Твердість | 3,5-4 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 2,5-2,6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Valle Antigoriod[3] |
| Типова місцевість |
Біннталь[3], Valle Antigoriod[3] |
 Антигорит у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Mg6[(OH)8[Si4O10]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr.
Сингонія моноклінна. Відома гексагональна модифікація.
Густина 2,5-2,6.
Твердість 3,5-4.
Форми виділення: щільні агрегати.
Колір сірий, зелений з синюватим відтінком.
Блиск скляний.
Утворюється при гідротермальних процесах з олівіну ультраосновних порід, а також при метасоматичних у доломітизованих вапняках.
Різновиди ред.
Розрізняють:
- антигорит алюмініїстий (відміна антигориту, яка містить від 2,5 до 6% Al2O3);
- антигорит залізистий (гіпотетичний кінцевий член ряду серпентину — Fe6[(OH)8Si4O10]);
- антигорит лейстоподібний аномальний (снопоподібні, віялоподібні та променисті агрегати антигориту з аномальною поляризацією);
- антигорит марганцевистий (відміна антигориту, яка містить понад 7,5% MnO);
- антигорит нікелистий (відміна антигориту, яка містить понад 2,8% NiO);
- антигорит флуористий (антигорит із скарнової зони Півн. Китаю, який містить 2,5% F);
- антигорит хромислий (відміна антигориту, яка містить понад 2,3% Cr2O3).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в г Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Антигорит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Антигорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.