Аннабергіт — мінерал класу арсенатів, водний арсенат нікелю шаруватої будови.

Аннабергіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Anb[2]
Хімічна формула Ni₃(AsO₄)₂·8H₂O
Nickel-Strunz 10 8.CE.40[3]
Dana 8 40.3.6.4
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія[4]
Інші характеристики
Названо на честь Аннаберг-Бухгольц
CMNS: Аннабергіт у Вікісховищі
Анабергіт

Мінерал вперше було науково описано у 1852 році Генрі Джеймсом Бруком та Вільямом Хеллоузом Міллером, який назвав мінерал за місцем знахідки Аннаберг-Бухгольц.

Загальний опис ред.

Формула: Ni3[AsO4]2·8H20. Містить (%): NiO — 37,46; As2O5 — 38,44; H2О — 24,1. Домішки: Са, Mg, Fe, Zn, Со. Сингонія моноклінна. Густина 3,050±0,050. Твердість 2,5-3. Кристали волокнисті, призматичні до голчастих, пластинчасті. Колір яблучно-, блідо- або брудно-зелений. Блиск скляний, у землистих відмін — тьмяний. Гіпергенний мінерал. А. — пошукова ознака на нікелеві руди. Значні скупчення відомі в родов. нікелевих арсенідів Аннаберг та Шнеєберг (Саксонія, ФРН).

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • аннабергіт кальціїстий (відміна аннабергіту, яка містить до 10 % СаО);
  • аннабергіт кобальтистий (відміна аннабергіту, яка містить понад 12 % СоО);
  • аннабергіт магніїстий (відміна аннабергіту, яка містить 6,5 % MgO);
  • аннабергіт цинковистий (відміна аннабергіту, яка містить до 9 % ZnO).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.