Ане́ній-Ной (Нові Анени, рум. Anenii Noi) — місто в Молдові, центр Аненій-Нойського району. Розташоване за 5 км від залізничної станції Булбоака і на стику автомобільних трас Кишинів-Бендери й Кишинів-Каушани. До складу Анений Ной також входять села Албініца, Березки, Новий Гирбовець, Русени, Соколени.

Аненій-Ной
Anenii Noi
Герб Прапор
Герб Нових Анен Прапор Нових Анен
Основні дані
46°52′54″ пн. ш. 29°13′51″ сх. д. / 46.88167° пн. ш. 29.23083° сх. д. / 46.88167; 29.23083Координати: 46°52′54″ пн. ш. 29°13′51″ сх. д. / 46.88167° пн. ш. 29.23083° сх. д. / 46.88167; 29.23083
Країна Молдова
Регіон Аненій-Нойський район
Столиця для Аненій-Нойський район (район Молдови)
Засновано 1731
Перша згадка 27 червня 1731[2][3]
Населення 8358 (перепис 2004)[1]
Висота НРМ 39 ± 0 м
Міста-побратими Коростень, Бобруйськ
Телефонний код (373) 265
Номери автомобілів AN
GeoNames 617702
OSM 1692078 ·R (Аненій-Нойський район)
Поштові індекси MD-6500, MD-6501
Міська влада
Вебсайт anenii-noi.com
Мапа
Мапа


CMNS: Аненій-Ной у Вікісховищі

Значна кількість населення - українці. Згідно з переписом населення 2004 року у місті проживало 2134 українця.

Історія ред.

Нові Анени вперше згадані 27 червня 1731 року за назвою Пашкань-пе-Бик (Pascani pe Bic). В ті часи село було невеликим поселенням, переважну частину якого займали сараї для худоби (рум. anină).[4] Згодом в одному документі датованому 27 квітня 1833 вказано, що село Аніна та давніше поселення Пашкань-пе-Бик є одним і тим же поселенням. 1856 року маєток здавали в оренду турецькому купцеві Хусан-бею, що володіє й сільською корчмою. Після відходу татар з Бессарабії село практично вимирає, однак в 1883 році сюди переїжджають селяни із сусідніх сіл і займаються сільським господарством і розведенням худоби. В 1889 році кілька родин німецьких колоністів з Миколаєвської губернії купують 1715 десятин землі й засновують село Цинцарени (рум. Tintareni, Цинцерень). Перепис населення 1910 року свідчить, що на місці Цинцерен перебували два села — німецьке Нова Ніколаєвка (Nicolaevca Noua) і російське Стара Ніколаєвка (Nicolaevca Veche), у кожному з яких була церква й школа. Малоземельні жителі російського села працювали на будівництві будинків у німецькому селі. Православні молдавани й росіяни відвідували церкву в селі Булбоака. У перших числах січня 1926 року Нова Ніколаєвка була перейменована в Нові Анени, а Стара Ніколаєвка в Старі Анени. В 1940 році німці виїхали в Німеччину, залишивши 106 господарств із 120 будинками 1713 га орної землі.

 

В 1965 році Новим Аненам був наданий статус міста. У часи МРСР у Нових Аненах працював консервний завод (по переробці овочів, фруктів і виготовленню виноградного соку), хлібозавод, комбікормовий завод і завод будматеріалів. Функціонувала інкубаторна станція. В 1973 році число жителів становило 6,1 тис. осіб. За даними перепису населення на 2009 рік чисельність населення становить 8403 чоловік.

Населення ред.

Національність ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:

Національність Відсоток
молдовани/румуни 52,32%
українці 25,53%
росіяни 17,75%
болгари 1,44%
гагаузи 0,67%
цигани 0,4%
поляки 0,12%
інші 0,56%

Адміністрація ред.

  • Голова району — Владимир Віздоаге (Vladimir Vizdoaga)
  • Заст. голови району — Петру Малик (Petru Malic)
  • Примар міста — Міхаїл Кейбаш (Mihail Cheibas)

Примітки ред.

  1. [1]
  2. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-LChișinău: Universitas, 1991. — С. 17. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
  3. Ghibănescu G. Ispisoace și Zapise (documente slavo-române). Volumul VI, partea 2Iași: Tipografia „H. Goldner”, 1933. — С. 42.
  4. Țopa, Tudor. Localitățile Republicii Moldova. Itinerar documentar-publicistic ilustrativ. Vol. 1. - Chi.: Agenția Națională de Presă „Moldpres”, pag. 110 - 112, 1999.

Посилання ред.