Вікіпедія

Андріївська церква

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Андріївська церква (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Андрія.
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Андрі́ївська це́рква — православна церква на честь Святого Андрія у стилі бароко, пам'ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення у Києві, споруджена за проєктом видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Церкву запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.[2][3][4] 18 жовтня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська» (№ 9208), на підставі якого Андріївська церква передана у безоплатне користування Вселенському патріархату, і у ній облаштована Ставропігія Константинопольського патріархату, при цьому церква й надалі залишається музеєм у складі Національного заповідника «Софія Київська»[5].

Андріївська церква
Назва на честь: Андрій Первозваний
50°27′32″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45888888891677482° пн. ш. 30.518055555583778471° сх. д. / 50.45888888891677482; 30.518055555583778471Координати: 50°27′32″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45888888891677482° пн. ш. 30.518055555583778471° сх. д. / 50.45888888891677482; 30.518055555583778471
Статус відділення Національного заповідника «Софія Київська»
Статус спадщини пам'ятка архітектури
Країна  Україна
Розташування Київ[1]
Конфесія Константинопольський Патріархат
Єпархія ставропігійна церква
Архітектурний стиль бароко
Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі
Будівник Іван Мічурін
Художник Іван до Чайковський
Іван Вишняков
Олексій Антропов
Матеріал цегла
Висота 46 м
50 м (з хрестом)
64 м (з підклітом)
Засновано 1747
Будівництво 1747 — 1762
Настоятель єпископ Команський
Михаїл (Аніщенко)
Адреса Київ, Андріївський узвіз, 23
Сайт stavropigiainua.org
Андріївська церква. Карта розташування: Україна
Андріївська церква
Андріївська церква (Україна)
Андріївська церква. Карта розташування: Київ
Андріївська церква
Андріївська церква (Київ)
Мапа
CMNS: Андріївська церква у Вікісховищі

Розташування ред.

 
Андріївська церква, краєвид з Подолу. Київ, 1852 р. Фотограф Роджер Фентон

Андріївська церква розташована на крутому правому березі Дніпра, на Андріївській горі, східніше Старокиївської гори, над Подолом. Вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з'єднує верхнє місто з нижнім.

Історія ред.

 
Андріївська церква, 1888 рік
 
Андріївська церква, 1911 рік

Вже у 1215 році на місці сучасної Андріївської церкви була побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII ст. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII ст.

Андріївська церква збудована у 1747–1762 роках за проєктом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф.-Б. Растреллі — Маріїнський палац. Церква повинна була стати палацовою.

Над оформленням церкви працювали художники: І. Роменський, Іван Чайковський, Іван Вишняков з учнями, та Олексій Антропов, який розписав катедру, купол, декілька ікон іконостасу («Тайна Вечеря», «Благовіщення», «Успіння Богородиці», «Апостол Андрій Первозванний») та образів у вівтарі. Будівельними роботами керував московський архітектор Іван Мічурін.

 
Андріївська церква
 
Протоієрей Андріївського собору отець Микола Капшученко, 08.04.1957

На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота. 1767 року Андріївська церква була освячена[6][7], а 1768 року її було передано Київському магістрату, пізніше — Київській міській думі. Під час ремонту 1785—1786 років, було замінено покрівлю основного об'єму з темно-зеленої полив'яної дахівки на бляху.

Андріївська церква була діючою до 1932 року, коли за рішенням радянського уряду в ній було припинено богослужіння. У 1935 році церква на правах філії увійшла до складу історико-культурного заповідника «Всеукраїнське музейне містечко»[8]. У 1939 році в ній розміщується філія Софійського антирелігійного музею. В роки Другої світової війни в Андріївській церкві були поновлені богослужіння.

1961 року церкву знову закривають для богослужінь. 10 липня 1962 року Андріївську церкву було передано на баланс Держбуду УРСР, 10 січня 1968 року — Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей». 10 вересня 1968 року Андріївська церква відкривається як архітектурно-історичний музей-філія заповідника.

З 1949 по 1954 роки було проведено реконструкцію церкви, під час якої відремонтовано конструкції дахів, ушкоджену кладку стін, замінено покрівлю дахів та покриття паперті. Тоді ж біля південної стіни підкліта, уздовж сходів, зведено одноповерхову прибудову за планом архітектора Миколи Дьоміна. Одночасно здійснено консервацію живопису церкви під керівництвом Федора Демидчука. До підкліта церкви було підведено водогін та каналізацію, У 1965—1967 роках в Андріївській церкві було виконано роботи з укріплення цегляної кладки фасадів підкліта, його під­пірну стіни було перекладено, ремонту покриття па­перті, конструкцій даху та покрівлі церкви. Автором проєкту реставрації була архітекторка-реставраторка Валентина Корнєєва. Також було продовже­но консервацію живопису під керівництвом Павла Войтка[9].

У 1974–1987 роках була проведена повна реставрація церкви на підставі виявлених у гра­фічному зібранні віденського музею «Альбертіна» копій авторських крес­лень Б.-Ф. Растреллі.

З 1987 року вона входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».

У 2001—2016 роках в Андріївській церкві проходили богослужіння Української автокефальної православної церкви.

Напередодні проведення Євро-2012 були проведені роботи по зміцненню схилу, на якому розташована церква, та реконструкція дороги Андріївського узвозу.

18 жовтня 2018 року церква була передана Вселенському Патріархату, на території якої була створена ставропігія в Києві. 13 грудня на свято апостола Андрія того ж року в Андріївській церкві відбулася перша архиєрейська літургія Патріаршої Ставропігії Константинопольської православної церкви [10].

Архітектура ред.

Будівля церкви однокупольна з п'ятибанним завершенням має форму хреста (31,5–22,7 м), у кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. Висота церкви — 46 м, з хрестом — 50 м (з підклітом — 64 м)[11]; довжина — 30 м, ширина — 23 м.

До церкви, з боку вулиці, ведуть круті чавунні сходи.

Уся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-підкліт з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.

Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу та Дніпра.

Інтер'єр ред.

Характерною ознакою інтер'єру Андріївської церкви є її невеликий об'єм та відсутність хорів. Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Ф.-Б.Растреллі, ближче до стилю бароко. Воно було виконане українськими майстрами Михайлом Чвіткою, Яковом Шевлицьким, Василем Клецковським, Григорієм Левицьким, московськими І. та В. Зиміними, П. Ржевським та інших.

Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який створений з 1754 по 1761 рік. Різьблені деталі іконостасу, за ескізами та малюнками Ф.-Б. Растреллі, створили майстри Йосип Домаш, Андрій Карловський, Матвій Мантуров, Давид Устарс, Христофор Орейдах та Йоган Цунфер, монтувальними роботами керував майстер Йоганн Фрідріх Ґрот[de]. Позолотні роботи виконували Франсуа Лепренс та Іван Євстифеєв. Над живописом іконостасу працювали Іван Вишняков з учнями (Олексій Бєльський, Олексій Поспєлов, Андрій Єрошевський, Петро Семенов, Іван Фірсов), та Олексій Антропов. Антропову належать ікони «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа» (прикрашають кафедру), композиція «Таємна вечеря» (у вівтарі) та інш.

У церкві є полотна «Вибір віри князем Володимиром» латиського художника Йоганна Еґґінка[de] та «Проповідь апостола Андрія» (бл. 1847 р.,) українського художника Патона Бориспольця; живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський, Іван Чайковський та Григорій Стеценко.

У будівництві також брали участь українські майстри каменярі Я. Бублик, Г. Горох, Степан Ковнір, М, Новаківський.

 
  •  
    Фрагмент іконостасу
  •  
    Фрагмент іконостасу
  •  
    Під куполом храму (2021)
  •  
    Внутрішнє оздоблення
  •  
    Богослужіння в церкві (2021)
  •  
    Храм у 2021 році. Єпископ Михаїл (Аніщенко)
  •  
    Балкон
  •  
    Купол церкви
  •  
    Купол церкви
  •  
    Вікна вгорі церкви
  •  
    Фреска на стелі
  •  
    Ортофотопроекція іконостасу виконана методом фотограмметрії
  •  
    Ортофотопроекція балкону для виголошення проповідей , виконана методом фотограмметрії
  •  
    Склепіння з фрескою в Андріївській церкві. Ортофотопроекція, виконана методом фотограмметрії
  •  
    Склепіння центральної бані з фресками та рокайльним декором. Ортофотопроекція, виконана методом фотограмметрії.

Сучасний стан ред.

Станом на листопад 2017 року Андріївська церква знаходиться на реставрації. 17 жовтня 2018 року Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України законопроєкт № 9208 про передачу Андріївської церкви в постійне користування Вселенському (Константинопольському) патріарху Варфоломію.[12] 18 жовтня 2018 року Верховна Рада України схвалила передачу Андріївської церкви Вселенському Патріархату (при цьому церква залишається в державній власності).[13] 28 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України передав Андріївську церкву в Києві в постійне безоплатне користування Представництву двору Вселенського патріархату в Україні.[14]

13 грудня 2020 року (у день Святого Андрія), після 11 років реставраційних робіт, церква відкрилася. Урочисту літургію провів представник Вселенського Патріарха – митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) разом з настоятелем храму єпископом Команським Михаїлом (Аніщенком).[15]

З 15 грудня 2020 року церква відкрита для всіх охочих.

Настоятелі ред.

  • У 1950-х роках настоятелем був отець Микола (Капшученко), батько відомої артистки Раїси Окіпної.
  • 14 травня 1942 року в Андріївській церкві був хіротонізований на єпископа Переяславського майбутній патріарх Мстислав (Скрипник). Тут же він проводив богослужіння під час свого перебування в Україні в 1990–1992-х роках. У 1998 році на честь 100-річчя з дня народження патріарха Мстислава на фасаді двоповерхового стилобату Андріївської церкви встановлена пам'ятна дошка, автор — скульптор В. І. Щур.[16]
  • У 2000—2015 рр. настоятелем Кафедрального собору святого апостола Андрія Первозванного був Блаженніший Мефодій, митрополит Київський і всієї України, предстоятель Української автокефальної православної церкви.
  • З 2 лютого 2019 року настоятелем Андріївської церкви є титулярний єпископ команський та екзарх Вселенського патріарха в Києві Михаїл (Аніщенко).

Андріївська церква в мистецтві ред.

  •  
    Клодт фон Юргенсбург. «Краєвид у Києві» (1871)

Андріївська церква в нумізматиці та філателістиці ред.

Галерея ред.

  • Вид з висоти пташиного польоту
  •  
    Купола
  •  
    Загальний вигляд
  •  
    Вид з Подолу на церкву
  •  
    Вид з Андріївського узвозу
  •  
    Фасад Андріївської церкви на світанку
  •  
    Фасад церкви після реконструкції (2021)
  •  
    Андріївська церква у похмурий день (2022)
  •  
    Храм уночі (2023)

Примітки ред.

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ На ремонт Андріївської церкви витратять ще 7 мільйонів. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 25 березня 2017.
  3. ↑ Третій етап реставрації Андріївської церкви розпочато. n.sophiakievska.org (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  4. ↑ Реставрація легендарного Андріївського храму: як відбуваються ремонтні роботи. ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  5. ↑ Рада передала Андріївську церкву в користування Вселенському патріархату. unian.ua. 18.10.2018. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 18 жовтня 2018.
  6. ↑ Історія Андріївської церкви. Архів оригіналу за 12 серпня 2020.
  7. ↑ Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 22 вересня 2020.
  8. ↑ Р. В. Маньковська. Всеукраїнське музейне містечко [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 656. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  9. ↑ Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції 7-8 червня 2018 р. Київ, Україна
  10. ↑ В Андріївській церкві вперше відбудеться Архиєрейська Літургія Патріаршої Ставропігії. risu.org.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  11. ↑ Музей «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2015.
  12. ↑ Рада дозволила передати Андріївську церкву в користування Вселенському патріарху Варфоломію. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  13. ↑ Рада схвалила передачу Андріївської церкви Вселенському Патріархату. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk-UA) . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018.
  14. ↑ Кабмін передав Андріївську церкву в Києві в постійне користування Вселенському патріархату. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  15. ↑ В Андріївській церкві в столиці відбулась урочиста Літургія з нагоди відкриття храму. Духовний Фронт України (укр.). 13 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  16. ↑ Пам'ятна дошка Патріарху Київському і всея України Мстиславу, м. Київ. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андріївська_церква&oldid=41744250