Андрій Юрійович

король Русі

Андрій ІІІ Ю́рійович (пом. до 21 травня 1323[2]) — руський князь, співправитель Королівства Руського разом з своїм братом Левом II Юрійовичом з 1308 або з 1315 до 1323 рр. Другий син короля Юрія I Львовича і Євфимії Куявської, сестри польського князя Владислава Локетека.

Андрій Юрійович
Андрій Юрійович
Андрій Юрійович
Андрій Юрійович
Прапор
Прапор
Король Русі
1308/1315 — 1323
Попередник: Юрій I Львович
Наступник: Юрій II Болеслав
Прапор
Прапор
Князь галицький
1308/1315 — 1323
Попередник: Юрій I Львович
Наступник: Володимир Львович
Прапор
Прапор
Князь володимирський
1308/1315 — 1323
Попередник: Юрій I Львович
Наступник: Володимир Львович
 
Народження: XIII століття
Смерть: до 21 травня 1323
Рід: Рюриковичі (Романовичі)
Батько: Юрій I Львович
Мати: Євфимія Куявська
Діти: Ганна-Буче (Євфимія)[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ім'я ред.

Очевидно названий на честь свого предка Андрея І Хрестоносця.

Біографія ред.

Після смерті свого батька, короля Юрія I Львовича, правив Королівством Русі та Галицько-Волинською державою разом зі своїм братом Левом II. Уперше згадується 1315 року в грамоті краківського князя Владислава I Локетека. А в грамоті 1316 року Андрій і Лев Юрійовичі називають себе королями Руської землі — Галичини й Волині. Історики (зокрема, Михайло Грушевський) припускають, що від батька Андрій отримав Волинь, а Лев — Галицьку землю. У пізньому литовсько-руському літописі 16 століття Лева, проте, названо луцьким князем.

Андрій і Лев Юрійовичі у 1316 році брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Налагодивши тісні союзницькі зв'язки з польським королем Владиславом I Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди. Сприяли торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боролися проти монголо-татар, захищаючи західнослов'янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Збереглася грамота Андрія Юрійовича з печаткою, де він титулував себе королем Галичини та Володимирії. Загинув одночасно з Левом ІІ Юрійовичем (1323), на думку деяких істориків — у боротьбі з монголо-татарами, інших — з литовцями, захищаючи від них Підляшшя. Литовсько-руські літописи XVI століття розповідають, ніби Андрій і Лев Юрійовичі (названі Володимиром Волинським і Левом Луцьким[джерело?]) загинули у війні з великим князем литовським Гедиміном. Натомість Локетек у листі 1323 року до Папи Івана XXII писав, що ці князі, що були захистом Польщі від татар, нещодавно загинули, ймовірно, у боротьбі з Золотою Ордою.

Після смерті Андрія Юрійовича пряма лінія нащадків Романа Великого майже припинилася. Деякий час номінально правив Володимир Львович, приблизно до кінця 1324 — початку 1325 років[3]. Потім на галицько-волинський престол було запрошено мазовецького князя Болеслава Тройденовича, який прийняв ім'я Юрія ІІ. Таким чином перервалась династія українських королів Романовичів.

Андрій Юрійович мав дочку Ганну-Бушу (Євфимію), яка стала дружиною правителя Русі Дмитра-Любарта.

Родове дерево ред.

Примітки ред.

  1. Родовід Любартів. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 2 листопада 2010.
  2. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  3. Георгий (Юрий) II (Болеслав Тройденович)(рос.)

Джерела і література ред.

  1. Андрій Юрієвич // Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
  2. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209—220.
  3. Войтович Л. Казимирівська легенда: подолання стереотипів [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. ХІХ—XX. — Дрогобич : Коло, 2017. — С. 95—117.
  4. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  5. Котляр М. Ф. Андрій Юрійович [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  6. Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
Попередник
Юрій I Львович
  Король Русі
1308/1315-1321
разом з Левом II
  Наступник
Юрій II Болеслав
Попередник
Юрій I Львович
  Князь володимирський
1308/1315-1323
разом з Левом II
  Наступник
Володимир Львович
Попередник
Юрій I Львович
  Князь галицький
1308/1315-1323
разом з Левом II
  Наступник
Володимир Львович