Андрущине
Андру́щине — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 13 осіб. Входить до складу Білоцерківської сільської громади.
| село Андрущине | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Білоцерківська сільська громада |
| Облікова картка | Картка на сайті ВР |
| Основні дані | |
| Населення | 13 (2001 рік) |
| Територія | 1,170 км² |
| Густота населення | 90.28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38353 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′44″ пн. ш. 33°40′45″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
123 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
102 км |
| Відстань до районного центру |
41 км |
| Найближча залізнична станція | Сагайдак |
| Відстань до залізничної станції |
42 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38353, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Рокита |
| Карта | |
  Андрущине | |
 Андрущине | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село Андрущине примикає до села Кравченки, на відстані 0,5 км розташоване село Говори. Поруч з селом протікає пересихаючий струмок із загатою.
Віддаль до селища Велика Багачка — 41 км. Найближча залізнична станція Сагайдак — за 42 км.
Історія ред.
Село Андрущине виникло в другій половині XIX ст. як хутір Остапіської волості Хорольського повіту Полтавської губернії.
На карті 1869 року поселення було позначене як хутір Андруських.
Назва хутора походить від прізвища перших поселенців — Андруських.
У січні 1918 року в Андрущиному розпочалась радянська окупація
У 1926 році Андрущине входило до Остапівського району Лубенської округи.
З 14 вересня 1941 по 23 вересня 1943 року Андрущине було окуповане німецько-фашистськими військами.
Село входило до Рокитянської сільської ради Великобагачанського району.
13 жовтня 2016 року шляхом об'єднання Корнієнківської та Рокитянської сільських рад Великобагачанського району була утворена Рокитянська сільська об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у с. Рокита.
З 2020 року входить до складу Білоцерківської сільської громади.
Джерела ред.
- Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. созд. под рук. Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова, 1869. — Ряд: XXIV, лист: 12.
Примітки ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |