Андронов Олександр Олександрович
радянський фізик
Олекса́ндр Олекса́ндрович Андро́нов (нар. 29 березня (11 квітня) 1901, Москва — 31 жовтня 1952, Горький) — російський радянський фізик, академік АН СРСР (з 1946).
Закінчив Московський університет (1925), де в наступні роки був аспірантом і працював. З 1931 професор Горьковського університету.
Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
У 1969 Президією АН СРСР заснована премія імені О. О. Андронова.
Праці ред.
Наукові праці Андронова присвячені теорії коливань і автоматичного регулювання. Розв'язав ряд важливих питань з теоретичної радіотехніки, теорії годинників та ін. Андронов створив школу спеціалістів у галузі нелінійних коливань і суміжних проблем.
Див. також ред.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Е. С. Бойко. Александр Александрович Андронов. 1901–1952 — М.: Наука, 1991.(Научно-биографическая литература). (рос.)
- Андронов Александр Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Бібліографія ред.
- Андронов А. А., Витт А. А., Хайкин С. Э. Теория колебаний. 2-е изд., 1959 (рос.)
Примітки ред.
- ↑ а б Андронов Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання ред.
- Сообщество учителей физики Санкт-Петербурга [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Автобіографія [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)