Анастасіос Хрістоманос

Анастасіос Хрістоманос (грец. Αναστάσιος Χρηστομάνος, 8 березня 1841, Відень — 1906) — грецький хімік, засновник науки хімії в Греції.

Біографічні відомості ред.

Анастасіос Хрістоманос народився у Відні 1841 року. Походив із аристократичної сім'ї Манос, яка після смерті Христоса Маноса змінили прізвище на Христоманос. Ранні роки пройшли у місті Мельник[1][2] (сучасна Болгарія). 1855 року родина переїхала до Відня. 1858 року отримав атестат про завершену середню освіту у професійній кваліфікаційній школі Відня та вирішив здавати вступні іспити до Віденського технічного університету, але вирушив до Берліна. Там він навчався від 1859 року, продовжив навчання в Карлсруе (до 1861 року), а завершив зрештою Гейдельберзький університет[3].

1862 року повернувся до Греції і був призначений у Національний педагогічний коледж. З 1863 року працював на посаді професора[4], викладав хімію в Афінському університеті до 1906 року, обіймав посаду декана в період з 1897 по 1898 рік.

1866 року входив до складу Грецького комітету експертів, які стежили за вулканічною активністю в Неа-Камені, Санторіні. Під час свого перебування на Санторіні викладав загальну хімію. Того самого 1866 року він одружився з дочкою придворного лікаря Ліндермаєра. Із дружиною мав чотирьох синів і дочку. Син Константінос Христоманос став значним новогрецьким письменником. У період з 18 січня 1868 року по 1906 рік знову викладав загальну хімію в Афінському університеті.

1887 року Анастасіос Хрістоманос заснував лабораторію, відому як «Мегало Хіміо» (грец. Μεγάλο Χημείο) по вулиці Солона в Афінах, сам керував її будівництвом та оснащенням. Лабораторія відкрилася 1889 року. 24 жовтня 1895 року Анастасіос Хрістоманос спільно із вчителями Константіносом Міцопулосом, Георгіосом Аргіропулосом, Спірідоном Міліаракісом і Анастасіосом Дамвергісом представили меморандум з пропозицією створити Фізико-математичний інститут, об'єднавши факультети фізики і математики зі школою філософії. Об'єднання було завершене королівським указом від 3 червня 1904 року[5].

Основні роботи ред.

  • Αναλυτικοί πίνακες , 1885
  • Στοιχεία Χημείας" (δια την εκπαίδευσιν), 1887
  • Ανόργανος και οργανική χημεία , τόμος Α΄, 1887
  • Ανόργανος και οργανική χημεία , Τόμος Β΄, 1887
  • Εισαγωγή εις την χημεία , 1891

Примітки ред.

  1. Αθανάσιος Ε. Καραθανάσης, Εταιρεία μακεδονικών Σπουδών, "Μια Ελληνική μαρτυρία από τη Βιέννη για τις πρώτες συλλήψεις των συνεργατών του Ρήγα Βελεστινλή", Θεσσαλονίκη, σ. 92[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Άρθρο Έλενας Μοσχίδη, Ελευθεροτυπία, 28 Νοεμβρίου 2009. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 11 березня 2011. 
  3. Κανδήλη Ι.: "Ξαβ. Λάνδερερ και Αναστ. Χρηστομάνος: Οι δύο πρώτοι μεγάλοι διδάσκαλοι της Χημείας στην Ελλάδα", Βιομηχανική Επιθεώρησις 49, 565-569. Αύγουστος 1981. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 11 березня 2011. 
  4. Ιστορία του Τμήματος Χημείας του πανεπιστημίου Αθηνών. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 20 лютого 2019. 
  5. Πανεπιστήμιο Αθηνών, Κοσμητεία Θετικών Επιστημών: "Ιστορικά Στοιχεία". Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 11 березня 2011. 

Посилання ред.