Амбра
Амбра — коштовна воскоподібна речовина, патологічне відкладення у кишечнику і шлунку кашалотів, що являє собою залишки неперетравлених хітинових частин їжі, що частково піддані дії шлунково-кишкових ферментів, після чого викинуті кишечником назовні.[1] Ці «кишкові камені» утворюють згустки до 400 кг і часто концентруються навколо останків кальмарів. Амбру іноді знаходять у кишечнику кашалотів, а на узбережжі Індійського і Тихого океанів зустрічаються значні (маса до 100кг) шматки амбри, що плавають на поверхні води.[1]
| Амбра | |
 | |
| Густина | 910 ± 10 кілограм на кубічний метр |
|---|---|
| Температура плавлення | 62 °C |
| Точка кипіння | 100 °C |
| Виробляється з | P. macrocephalus |
 Амбра у Вікісховищі | |
Застосовується в парфумерії як фіксатор запаху і цінується дуже дорого.[1] Виробляється штучно.
Фізико-хімічні властивості ред.
Яскраво-сіра, сіро-бура, а іноді жовто-зелена речовина з землистим запахом. Легко розм'якшується в руках, плавиться при 60 оС, не розчиняється у воді, але добре розчиняється у гарячому спирті, ефірі і оліях.
| Питома густина за температури 15 оС, кг/м3 | 780—920 |
|---|---|
| Температура плавлення, оС | 60-65 |
| Число омилення, мг КОН/г | 17,1 |
| Йодне число, г І2/100 г | 125 |
| Неомилюваних ліпідів, % | 35,1-44,9 |
Примітки ред.
- ↑ а б в г Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
Посилання ред.
- Амбра [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Амбра [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
|
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |