Амазоніт
Амазоні́т, амазо́нський ка́мінь — мінерал класу силікатів, блакитно-зелений різновид мікрокліну. Іноді містить підвищені кількості Mn2+ радіогенного свинцю, рубідію і цезію. Утворює кристали, частіше зернисті маси, з альбітом, кварцом тощо. Зустрічається у пегматитах і деяких гранітах (вростки білого альбіту). Названий за рікою Амазонка, в басейні якої розташовані родовища цього каменю.
| Амазоніт | |
|---|---|
 Друза великих кристалів амазоніту. | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | (K,Na)[AlSi3O8] |
| Клас мінералу | силікати |
| Генезис | магматичний |
| Ідентифікація | |
| Колір | голубувато-зелений |
| Форма кристалів | призми і таблитчасті кристали |
| Сингонія | триклінна |
| Спайність | досконала по {001} та {010} |
| Злам | нерівний |
| Твердість | 6—6,5 |
| Блиск | скляний до перламутрового |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,55-2,58 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,526 |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | 83 |
| Інші характеристики | |
| Подібні мінерали | мікроклін |
 Амазоніт у Вікісховищі | |
Опис ред.
Сингонія триклінна. Спайність досконала. Твердість за шкалою Мооса дорівнює 6—6,5. Густина становить 2,55—2,58. Злам нерівний. Колір кристалів блакитно-зелений, колір риси — білий. Блиск скляний до перламутрового. Виділяється у формі призм і таблитчастих кристалів.
Родовища ред.
Родовища амазоніту знаходяться в Росії, країнах Центральної Азії, Україні, Єгипті, Індії, Канаді, Монголії, Норвегії, США і на території Південної Африки.
Колір мінералу залежить від родовища. Для прикладу, прибайкальский амазоніт блідий, зеленкувато-голубий, схожий на вицвілу бірюзу. Амазоніт з Кольського півострова — зелений без домішок блакитного[1].
Використання ред.
Використовують як виробне каміння, для виготовлення прикрас і художніх виробів.
Красиві і великі кристали видобувають з Ільменських гір поблизу Уралу, в басейні річки Амазонки, в штатах Колорадо, Пенсільванія. Рідко весь мінерал рівномірно забарвлений в зелений колір, частіше спостерігаються білі і тьмяні плями і крапки. Чисті зразки використовують на орнаменти, прикраси і шліфуються переважно в Єкатеринбурзі. В Ільменських горах на Уралі є поклади письмового граніту з амазонським каменем.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Амазоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Амазоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амазоніт |
- http://www.mindat.org/show.php?id=184 [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://webmineral.com/data/Microcline.shtml [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]