Гево́нд Аліша́н (вірм. Ղեվոնդ Ալիշան; * 6 липня (18 липня за новим стилем) 1820, Константинополь — 9 листопада (22 листопада за новим стилем) 1901, Венеція) — вірменський поет, філолог, історик. Член Московського археологічного товариства.

Алішан Гевонд
зах-вірм. Քերովբէ Ալիշանեան
Ім'я при народженні зах-вірм. Քերովբէ Պետրոս–Մարգարի Ալիշանեան[1][2]
Народився 6 (18) липня 1820[1][2]
Константинополь, Османська імперія[1][2]
Помер 9 листопада 1901(1901-11-09)[3][1][2] (81 рік)
Сан-Лазаро-дельї-Армені, Королівство Італія[2]
Поховання Сан-Лазаро-дельї-Армені[1]
Місце проживання Monastery of San Lazzaro degli Armenid
Країна  Ломбардо-Венеційське королівство
 Королівство Італія
Національність вірмени[1][2]
Діяльність поет, історик, клерик, вірменознавець, перекладач, філолог, письменник, географ
Заклад Muradian schoold[1]
Bazmavepd[1]
Collège arménien de Sèvresd[1]
Посада головний редактор
Відомі учні Mkrtich Achemiand
Norayr de Byzanced
Членство Московське археологічне товариство[2]
Вільне товариство любителів російської словесності
Венеційська академія витончених мистецтв[2]
Імператорське російське археологічне товариствоd[2]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Алішан Гевонд у Вікісховищі

Життєпис ред.

Від 1832 року жив у Венеції, де здобув церковну освіту. Писав вірші релігійного змісту, з кінця 1840-х років — твори, пройняті ідеєю визволення Вірменії від чужоземного гніту (поема «Аварайрський соловей», 1847). Автор книги «Пісні» (томи 1—5, 1857—1858), праць з історії, археології, географії та етнографії Вірменії, книги «Спогади про батьківщину вірмен» (1869—1870).

Алішану належить значна роль у публікації літописів, зокрема 1896 року збірника «Кам'янець», куди увійшла «Кам'янецька хроніка».

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.