Алімова Балка
Алімова Балка — урочище поблизу села Баштанівка, яке знаходиться на південному схилі Качинського каньйону, навпроти монастиря Качі-Кальон, а також вузька ущелина, вкрита лісом. Назва балки походить від імені легендарного татарського розбійника ХІХ сторіччя Аліма.[1]
| Алімова Балка | ||
 Алімова балка | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |  Україна
| |
| Область | Крим | |
| Район | Бахчисарайський | |
| Тип ландшафту | балка | |
| Географічні координати | 44°41′13″ пн. ш. 33°52′33″ сх. д. / 44.68694° пн. ш. 33.87583° сх. д.Координати: 44°41′13″ пн. ш. 33°52′33″ сх. д. / 44.68694° пн. ш. 33.87583° сх. д. | |
| Карта | ||
  Алімова Балка | ||
 Алімова Балка | ||
| ||
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
«Алімова Балка» |
Розташування ред.
Довжина балки — 3,2 км, ширина біля устя — близько 300 метрів.[2]
Зі східного борту балка обмежена схилами гори Бурун-Кая, із північно-західного — гори Кизил-Бурун, званої в народі Ступою, за округлу форму скельного виступу.
Алімова балка має два верхів'я. У західному знаходиться джерело Качедже (від тюрк. качедже, «той, що тікає»). Струмок Качедже дійсно «тікаючий», оскільки з'являється і зникає у різних ділянках русла. Східна (права) притока дуже мала, навіть не показана на географічних картах.
Природні об'єкти ред.
Раніше в скелястих урвищах балки були печери, входи до яких в даний час замуровано, з причини того, що в них часто пропадали люди. Поблизу цього місця розташований Алім-Чокрак (джерело Аліма). Трохи вище джерела — мальовничий кам'яний хаос з наскрізним проходом під товщею кам'яних брил. Крім джерела Качедже, тут відоме всього лише одне-єдине джерело. Воно ховається в невеликому видолинку, розташованому на самому крайньому південному краю масиву, біля західного підніжжя скельного мису Орман-Кая.
У верхів'ях Алімової Балки знаходиться невеликий реліктовий гай тису ягідного. Щоправда, цей гай не утворює суцільного лісового масиву, і окремі тисові дерева розкидані серед дубово-грабового лісу. В цій популяції є дуже старі дерева. Діаметр стовбура одного з них становить близько 60 см, а це свідчить про вік близько тисячі років. Поруч з дорослими деревами тиса підходить і численний молодий підріст.
Історичні об'єкти ред.
У верхів'ї балки знаходиться стоянка стародавньої людини епохи мезоліту — Алімов навіс. Розкопано 4 мезолітичних шари, знайдено кераміку ранньої кемі-обинської культури. Тут же за переказами ховався реальний розбійник Алім.[2]
Посередині балки знаходиться розщеплений камінь Язли-Таш, або Тамга-Таш, друга назва пов'язана зі стародавніми знаками, нанесеними на ньому. Вперше камінь описав краєзнавець Василь Кондаракі. Археолог Аскольд Щепинський виявив 8 таких знаків. [2]
Вище по балці же розташоване святилище та некрополь часів таврів або тавроскіфів. Стародавній могильник складається з таврських кам'яних ящиків, курганів, інших споруд.
На скелі Бурун-Кая, що підноситься над балкою, виявлено руїни середньовічної фортеці. Над її верхів'ями, густо порослими широколистяним лісом, ховаються численні купи замшілих необтесаних каменів — руїни древніх будівель. Можливо, це залишки посада — селища, що примикало до середньовічного укріплення на мисі Бурун-Кая.[3]
За переказами історичний кримськотатарський розбійник Алім, який зажив слави місцевого Робін Гуда, переховувався у цій балці у середині XIX століття, і виявити його ніхто не міг. Втім, пізніше його все-таки було заарештовано та у 1850-х роках відправлено до каторги.
Туристичні об'єкти ред.
Через Алімову Балку проходить маркований міжнародний туристичний маршрут номер 78/77 до скелі Кубишка і Зміїної Балки. Ближче до верхів'я балки знаходиться однойменна туристична стоянка, поблизу якої є декілька джерел води.[4]
Місцевість приваблює любителів містичного туризму, існує багато забобонів щодо прокляття чи благословлення балки.[5]
Примітки ред.
- ↑ Великий топонімічний словник Криму. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в Алімова балка на сайті Тетяни Головіної [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Алимова Балка. Исары горного Крыма. 27.09.2014 [Архівовано 26 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Турстоянка «Алимова Балка» [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Уникальные ресурсы Крыма как основа для развития мистического туризма / О. Н. Головко, В. И. Винокурова, М. В. Красильникова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 210. — С. 88-93 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Ресурси Інтернету ред.
- Алімова балка на сайті Тетяни Головіної [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- «Кам'яний літопис». Пішохідний похід.(рос.)
Література ред.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.