Альгірдас Греймас
Альґірдас Греймас (Альґірдас Юлюс Греймас, лит. Algirdas Julius Greimas; 9 травня 1917, Тула — 27 лютого 1992, Париж) — литовский і французький лінгвіст, фольклорист та літературознавець.
| Альгірдас Греймас | |
|---|---|
| фр. Algirdas Julien Greimas | |
 | |
| Народився |
9 березня 1917[1][2][3] Тула, Російська імперія[1] |
| Помер |
27 лютого 1992[1][2][3] (74 роки) X округ Парижа, Париж[4] |
| Поховання | Петрашунський цвинтар |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | мовознавець, філософ, викладач університету, semiologist |
| Галузь | семіотика |
| Alma mater | Faculty of Arts of Paris[d], Університет Вітовта Великого і Marijampolė Gymnasiumd |
| Науковий керівник | Charles Bruneaud |
| Знання мов | французька[2][5] і литовська |
| Заклад | Вища школа соціальних наук, Університет Париж III, Університет Пуатьє і Університет Анкари |
| Членство | Академія наук Литви |
| Напрямок | Q4345137? |
Біографія ред.
Закінчив гімназію в Маріамполі (Литва). У 1934—1935 рр. вивчав право в Університеті Вітаутаса Великого в Литві й лінгвістику в Греноблі (1936—1939), досліджував франкопровансальські діалекти. У 1939 році повернувся в Литву для проходження військової служби. З 1944 року знову працював у Франції, в 1949 році отримав докторський ступінь в Сорбонні. Викладав на філологічному факультеті в університеті Александрії (1939), а також університетах Анкари (1958), Стамбула (1960) та Пуатьє (1962). З 1963 року очолював семіотичні дослідження в Парижі (семіо-лінгвістична дослідницька група в Практичній школі вищих знань), став одним із засновників Паризької семіотичної школи. Похований на Петрашунському цвинтарі в Каунасі, поруч із могилою матері.
У 1960 році Альґірдас разом з Жаком Дюбуа, Жаном-Клодом Шевальє та А. Міттераном заснував Товариство вивчення французької мови, а у 1964 р. (з Р. Бартом, Ж. Дюбуа та Б. Кемада) — журнал «Langages». Також керував семіо-лінгвістичною групою у Практичній школі вищих знань.
Професійна діяльність ред.
Автор лексикографічних і лексикологічних праць (укладач словника старофранцузької мови), праць із теорії структурної семантики і наративного синтаксису. З 1970-х років займався вивченням і реконструкцією литовської міфології, спираючись на структуралістські методи Клода Леві-Стросса, Жоржа Дюмезиля і Марселя Детьєна. Його внесок полягає у поєднанні французького структуралізму з досягненнями російського формалізму.
Основні праці ред.
- Sémantique structurale: Recherche de méthode (Структурна семантика: пошук методу).
- Про богів та людей: дослідження з литовської міфології. — Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2018. — 464 с.[6]
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118787470 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Babelio — 2007.
- ↑ Fichier des personnes décédées
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Про богів та людей. Греймас Альґірдас Юлюс. Видавничий дім Києво-Могилянська Академія. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
Посилання ред.
- Статья Г. Косикова из Энциклопедии Западное литературоведение XX века (М., 2004)
- W. Rulewicz — A Grammar of Narrativity: Algirdas Julien Greimas (англ.)
- Альгідрас Греймас — семіотика пристрасті [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лекція А. П. Загнітка з теми «Методи аналізу дискурск і тексту» [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]