Альбірео або β Лебедя (β Cyg, β Cygni) — це п'ята за яскравістю зоря в сузір'ї Лебедя. Попри Байєрівське позначення β, вона тьмяніша, ніж наступні за абеткою γ, δ та ε. Для неозброєного ока вона видається єдиною зорею зоряної величини +3, але в телескопі навіть невеликого збільшення вона розпадається на дві зорі. Яскрава жовта зоря (яка сама є дуже тісною подвійною системою) має разючий контраст із тьмянішим блакитним супутником[6].

Альбірео А

Альбірео - в нижньому правому куті.
Схожі на хрест фігура - астеризм Північний хрест.
Синя лінія показує межі сузір'я Лебедя.
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Лебедь
Albireo Aa
Пряме піднесення 19г 30х 43.286с
Схилення +27° 57′ 34.84″[1]
Видима зоряна величина (V) 3.18[2]
Albireo Ac
Пряме піднесення 19г 30х 43.295с
Схилення +27° 57′ 34.62″[3]
Видима зоряна величина (V) 5.82[2]


Характеристики
Спектральний клас K2II[4]
Показник кольору (B−V) 1.074[1]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}


Характеристики
Спектральний клас B8:p[4]
Показник кольору (B−V) 0.09[3]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -24.07 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -7.17 мас/р
Схил.: -6.15 мас/р
Паралакс (π) 7.51[5][a] ± 0.33 мас
Відстань 430 св. р.
(130 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−2.45[4]
Компоненти орбіти
Другий компонент Альбірео Ас
Період (P) 213,859 років
Велика піввісь (a) 0,536 "
Ексцентриситет (e) 0,256
нахил (i) 154,9°
Вузол (Ω) 170,4°
Епоха периастру (T) B1997.995
Фізичні характеристики
Маса 5[6] M
Радіус 70 R
Ефективна температура 4,080±10[2] K
Фізичні характеристики
Маса 3.2[6] M
Радіус 3.5 R
Ефективна температура ~12,000[4] K
Інші позначення
β Cygni, 6 Cygni, ADS 12540, CCDM J19307+2758, WDS 19307+2758[5][7][8]; назви компонента Альбірео А: AlbireoA, β1 Cygni, BD+27 3410, HR 7417, HD 183912/183913, HIP 95947, SAO 87301, FK5 732, MCA 55 Aac, NSV 12105
Посилання
SIMBADAlbireoA дані для Albireo AlbireoA
Альбірео B

Альбірео B (вгорі зліва) та
Альбірео A (внизу справа).
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Лебедь
Пряме піднесення 19г 30х 45.3954с[9]
Схилення +27° 57′ 54.995″[9]
Видима зоряна величина (V) 5.09[9]
Характеристики
Спектральний клас B8Ve[9]
Показник кольору (B−V) -0.06[9]
Показник кольору (U−B) -0.30[10]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -18[9] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -1.95[9] мас/р
Схил.: -0.98[9] мас/р
Паралакс (π) 8.16 ± 0.25 мас[9][a]
Відстань 400 ± 10 св. р.
(123 ± 4 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса 3.7 ± 0.8[11] M
Радіус 2.7[12] R
Ефективна температура 13200 ± 600[11] K
Обертання <0,6 днів[6]
Вік від 0,04 до 0,2 [11] млрд. років
Інші позначення
AlbireoB, β2 Cygni, STF 4043B, BD+27 3411, HD 183914, HIP 95951, HR 7418, SAO 87302[9]
Посилання
SIMBADAlbireoB дані для HD+183914 AlbireoB

Візуально-подвійна зоря ред.

Альбірео розташований приблизно за 430 світлових років[a] від Землі. Альбірео A (бурштинового кольору, видима зоряна величина +3,1) і Альбірео B (блакитно-зеленого кольору, видима зоряна величина +5,1)[13]. Відділені 35 кутовими секундами[14], ці два компоненти формують одну з найбільш контрастних подвійних зір у небі: їхні кольори сильно відрізняються один від одного.

На цей час невідомо, чи ці два компоненти візуально-подвійної зорі обертаються навколо один одного у фізичний подвійній системі. Якщо це так, то їх орбітальний період становить не менше 100 000 років[13].

Альбірео A ред.

Коли β Лебедя A спостерігали в складі Меморіального проєкту Генрі Дрейпера наприкінці XIX століття, виявилося, що її спектр є складеним, що вказувало на подвійність зорі[15]. Це припущення підтверджувалося спостереженнями з 1898 по 1918 рр., які показали, що β Лебедя А мала різну радіальну швидкість[16].

У 1923 році компоненти, які тепер називаються Альбірео Аа і Альбірео Ас, були позначені в каталозі Генрі Дрейпера як HD 183912 і HD 183913 відповідно[17][18]. У 1976 році для отримання розділення пари цих зір була використана спекл-інтерферометрія на 2,1-метровому телескопі обсерваторії Кітт-Пік[8][19]. Зоря також включена до Вашингтонського каталогу парних зір[7]. Відтоді орбіта двох компонентів була розрахована з використанням інтерферометричних вимірювань, але оскільки на цей час спостережено лише близько чверті орбіти, її параметри повинні розглядатися як попередні. Період цієї орбіти становить 213 років[8]. Поточна кутова відстань між компонентами становить близько 0,4 кутових секунди. Це надто близько, щоб розрізняти їх візуально: для цього потрібні інструменти з апертурою не менше 20" у виключно стабільних атмосферних умовах.

Альбірео B ред.

Альбірео B — Be-зоря, яка швидко обертається (екваторіальна швидкість обертання не менше 250 км/с)[6]. Температура її поверхні була оцінена спектроскопічно приблизно у 13 200 К[11].

Назва й етимологія ред.

Оскільки Альбірео розташована в голові Лебедя, її  іноді називають «зоря дзьоба»[20]. Разом із Денебом, Садром, Дельтою Лебедя й Дженахом зоря утворює астеризм під назвою Північний хрест[21].

Середньовічні арабські астрономи називали Альбірео minqār al-dajāja (букв.: дзьоб курки)[22]. Її поточне ім'я є результатом нерозуміння й низки неправильних перекладів. Вважається, що воно виникло від грецької назви ornis для сузір'я Лебедя, який арабською став urnis[23]. Під час перекладу латинською вважалося, що назва стосувалася рослини сухоребрик лікарський, і тому вона була перекладена латинською назвою цієї рослини — ireo. Фраза ab ireo згодом розглядалася як помилка при написі арабського терміну і була вправлена на al-bireo[24].

Термін minqār al-dajāja (араб. منقار الدجاجة‎) або Menchir al Dedjadjet з'явився в каталозі зір Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket, де був перекладений на латинь як Rostrum Gallinǣ — тобто «курячий дзьоб»[25].

Нотатки ред.

  1. а б в Первинний і вторинний компоненти формально мають різні паралакси Гіппаркоса. Вважається, що два компоненти фізично пов'язані, отже, мають бути розташовані поряд (тобто, на однаковій відстані від Землі за астрономічними мірками). Це означає, що один (або й обидва) паралакси можуть бути неточними

Примітки ред.

  1. а б [1] [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.], Hipparcos catalogue; CDS.
  2. а б в Binary Star Differential Photometry Using the Adaptive Optics System at Mount Wilson Observatory, Theo ten Brummelaar, Brian D. Mason, et al., Astronomical Journal 119, #5 (May 2000), pp. 2403–2414. DOI:10.1086/301338. Bibcode2000AJ....119.2403T. See tables 4, 5, 6, and 8. Luminosity from Lbol=102(4.75−Mbol)/5.
  3. а б [2] [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.], Hipparcos catalogue; CDS.
  4. а б в г Ginestet, N.; Carquillat, J. M. (2002). Spectral Classification of the Hot Components of a Large Sample of Stars with Composite Spectra, and Implication for the Absolute Magnitudes of the Cool Supergiant Components. The Astrophysical Journal Supplement Series. 143 (2): 513. Bibcode:2002ApJS..143..513G. doi:10.1086/342942.
  5. а б NAME ALBIREO -- Star in double system , database entry, SIMBAD. Accessed on line July 9, 2008.
  6. а б в г д Albireo [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler.
  7. а б Entry, WDS identifier 19307+2758, Sixth Catalog of Orbits of Visual Binary Stars [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.], William I. Hartkopf & Brian D. Mason, U.S. Naval Observatory.
  8. а б в Speckle observations with PISCO in Merate: IV.
  9. а б в г д е ж и к л HD 183914 -- Emission-line Star, database entry, SIMBAD. Accessed on line July 9, 2008.
  10. UBV observations of visual double stars, T. E. Lutz, Publications of the Astronomical Society of the Pacific 83 (August 1971), pp. 488–490. Bibcode1971PASP...83..488L.
  11. а б в г Table 1, Physical Parameters of Southern B- and Be-Type Stars, R. S. Levenhagen and N. V. Leister, The Astronomical Journal 127, #2 (February 2004), pp. 1176—1180, DOI:10.1086/381063, Bibcode2004AJ....127.1176L.
  12. Entry, HD 183914 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Catalogue of Stellar Diameters (CADARS); CDS ID II/224 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  13. а б p. 46, The Monthly Sky Guide, Ian Ridpath, Wil Tirion, Cambridge University Press, 2006, ISBN 0-521-68435-8.
  14. Entry, The Washington Double Star Catalog [Архівовано 8 вересня 2008 у Wayback Machine.], identifier 19307+2758, discoverer identifier STFA 43.
  15. note 145, p. 99, «Spectra of bright stars photographed with the 11-inch Draper Telescope as part of the Henry Draper Memorial», Antonia C. Maury and Edward C. Pickering, Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College 28 (1897), pp. 1-128, Bibcode1897AnHar..28....1M.
  16. «The Variable Velocity of β Cygni», W. W. Campbell, Publications of the Astronomical Society of the Pacific 31, #179, pp. 38-39, Bibcode1919PASP...31...38C.
  17. freestarcharts dot com. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  18. p. 251, «The Henry Draper Catalogue: 19h and 20h», Annie J. Cannon & Edward C. Pickering, Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College 98 (1923), Bibcode1923AnHar..98....1C.
  19. Speckle interferometric measurements of binary stars.
  20. p. 416, In Quest of the Universe, Theo Koupelis and Karl F. Kuhn, 5th ed., Sudbury, Massachusetts: Jones & Bartlett Publishers, 2007, ISBN 0-7637-4387-9.
  21. Northern Cross [Архівовано 8 липня 2008 у Wayback Machine.], entry, The Internet Encyclopedia of Science, David Darling.
  22. p. 196, Star-names and Their Meanings [Архівовано 21 серпня 2011 у Wayback Machine.], Richard Hinckley Allen, New York, G. E. Stechert, 1899.
  23. p. 24, The names of the stars and constellations compiled from the Latin, Greek and Arabic, W. H. Higgins, Leicester: Samuel Clarke, 1882.
  24. p. 194, Allen.
  25. Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 55, № 8. с. 429. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429.

Посилання ред.