Альба Рорвакер
А́льба Катери́на Рорва́кер (італ. Alba Caterina Rohrwacher; 27 лютого 1979, Флоренція, Італія) — італійська акторка. Лауратка та номінантка численних міжнародних і національних фестивальних та професійних кінонагород 
.
| Альба Рорвакер | |
|---|---|
| нім. Alba Rohrwacher | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Альба Катерина Рорвакер (нім. Alba Caterina Rohrwacher) |
| Дата народження | 27 лютого 1979[1][2] (45 років) |
| Місце народження | Флоренція, Тоскана, Італія[1] |
| Громадянство |
 Італія |
| Професія | акторка, кіноакторка |
| Alma mater | CSC |
| Роки активності | 2004 — донині |
| IMDb | ID 2130040 |
| Нагороди та премії | |
|
Давид ді Донателло (2008, 2009) Срібна стрічка (2011, 2016) Кубок Вольпі (2014) | |
 Альба Рорвакер у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Альба Катерина Рорвакер народилася 27 лютого 1979 року у Флоренції, Італія. Мати Альби — італійка, а батько — німець. У акторки є сестра Аліче Рорвакер, яка стала режисером і сценаристом. Рорвакер закінчила Італійську національну кіношколу в Римі, після чого пішла працювати в місцевий театр.
У великому кіно Альба Рорвакер дебютувала в 2005 році роллю у фільмі «Мелісса: Інтимний щоденник». Але найбільшу популярність акторка здобула завдяки ролі Аліси у фільмі «Дні та хмари» (2007). За цю роль Альба отримала італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану». Далі Альба знялася у фільмах «Тихий хаос», «Тато Джованни» (2008), за роль у якому отримала премію «Давид ді Донателло» як найкраща акторка, «Я — це любов», «Той, хто прийде», «З плоті і кістки» (усі 2009), «Місія світу» (2011) та ін.
У 2014 році Рорвакер зіграла головну роль у фільмі «Голодні серця», за яку отримала Кубок Вольпі в номінації «Найкраща жіноча роль» і Кубок Пазінетті в номінації «Найкраща акторка» на Венеційському кінофестивалі.
У 2014 році Альба Рорвакер знялася у фільмі «Дива́», який став учасником Каннського міжнародного кінофестивалю.
У 2015 році акторка зіграла у фільмах «Казка казок» Маттео Ґарроне, «Кров моєї крові» Марко Беллокйо, головну роль в дебютному фільмі Лаури Біспурі «Клятвена незаймана» та в комедії Паоло Дженовезе «Ідеальні незнайомці».
У 2016 році Альба Рорвакер входила до складу головного журі 66-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, очолюваного акторкою Меріл Стріп.[3]
У 2017 році Альба Рорвакер знялася у фільмі французького режисера Арно Деплешена «Привиди Ісмаеля», який брав участь в позпконкурсній програмі 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю Каннського міжнародного кінофестивалю.[4]
Фільм 2018 року «Дочка моя», поставлений режисеркою Лаурою Біспурі, я в якому Альба Рорвахер зіграла одну з головних ролей, був відібраний для участі в конкурсі 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю 2018 року.[5][6][7]
Фільмографія ред.
Список не є вичерпним
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2004 | кф | Екран | The Screen | Іза |
| 2004 | ф | Повернене кохання | L'amore ritrovato | |
| 2005 | тф | Анджела | Angela | дівчина, на яку напали |
| 2005 | ф | Одкровення Мелісси | Melissa P. | Клелія |
| 2005 | ф | Поцілуй мене, Лорено | Kiss Me Lorena | Елізабет «Ліз» Бітум |
| 2006 | ф | Режисер весіль | Il regista di matrimoni | асистентка |
| 2006 | ф | Найкрасивіша гра | Il gioco più bello del mondo | Лаура (епізод «Містер жінка») |
| 2007 | тф | Пірат Марко Пантані | Il pirata: Marco Pantani | |
| 2007 | ф | Мій брат — єдина дитина в сім'ї | Mio fratello è figlio unico | Віолетта Бенассі |
| 2007 | ф | Голос любові | Voce del verbo amore | Елеонора |
| 2007 | тф | Марія Монтессорі: Життя заради дітей | Maria Montessori: una vita per i bambini | Анна |
| 2007 | ф | Піано, соло | Piano, solo | Марта |
| 2007 | ф | Дні та хмари | Giorni e nuvole | Аліса |
| 2007 | ф | Усе в твоїх руках | Nelle tue mani | Карла |
| 2007 | ф | Більше нічого не можна зробити | Non c'è più niente da fare | Летиція |
| 2008 | ф | Оголені почуття | Riprendimi | Лучія |
| 2008 | ф | Тихий хаос | Caos calmo | Анналіза |
| 2008 | ф | Тато Джованни | Il papà di Giovanna | Джована Казалі |
| 2009 | ф | Дві партії | Due partite | Джулія |
| 2009 | ф | Я — це кохання | Io sono l'amore | Елізабетта Реккі |
| 2009 | ф | Той, хто прийде | L'uomo che verrà | Беньяміна |
| 2009 | ф | З плоті і кістки | In carne e ossa | Віола |
| 2010 | ф | Кого хочу я більше | Cosa voglio di più | Анна |
| 2010 | кф | Двовладдя | Diarchia | дівчина |
| 2010 | ф | Мої сестри | Sorelle Mai | професор Віталіані |
| 2010 | ф | Самотність простих чисел | La solitudine dei numeri primi | Аліса Делла Рокка, доросла |
| 2011 | ф | Місія світу | Missione di pace | Марія Петтар'єлло |
| 2011 | ф | «Страждання» — мальований фільм | Tormenti — Film disegnato | |
| 2011 | ф | Щастя | Glück | Ірина |
| 2012 | ф | Спляча красуня | Bella addormentata | Марія |
| 2012 | ф | Командир і лелека | Il comandante e la cicogna | Діана |
| 2013 | ф | Вулиця в Палермо | Via Castellana Bandiera | Клара |
| 2013 | кф | Затамувавши подих | Con il fiato sospeso | Стелла |
| 2014 | ф | Дива́ | Le meraviglie | Анджеліка |
| 2014 | ф | Голодні серця | Hungry Hearts | Міна |
| 2015 | ф | Клятвена незаймана | Vergine giurata | Гана / Марк |
| 2015 | ф | Казка казок | Il racconto dei racconti — Tale of Tales | мати циркового артиста |
| 2015 | ф | Тадж-Махал | Taj Mahal | Джованна |
| 2015 | ф | Хай живе наречена | Viva la sposa | Софія |
| 2015 | ф | Кров моєї крові | Sangue del mio sangue | Марія Перлетті |
| 2016 | ф | Ідеальні незнайомці | Perfetti sconosciuti | Б'янка |
| 2016 | ф | Механіка тіней | La mécanique de l'ombre | Сара |
| 2016 | ф | Друг (Франциск Ассізький і його брати) | L'ami — François d'Assise et ses frères | Клер Ассізька |
| 2017 | ф | Привиди Ісмаеля | Les fantômes d'Ismaël | Аріель / Фаунія |
| 2017 | ф | Місце | The Place | сестра К'яра |
| 2018 | ф | Дочка моя | Figlia mia | |
| 2018 | ф | Щасливий Ладзаро | Lazzaro felice | Антонія, доросла |
| 2018 | ф | Анджело | Angelo | графиня |
| 2021 | ф | Незнайома дочка | The Lost Daughter | жінка |
Визнання ред.
Нагороди та номінації Альби Рорвахер [8] (Список не є вичерпним)| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Премія «Давид ді Донателло» | |||
| 2008 | Найкраща акторка другого плану | Дні та хмари | Перемога |
| 2009 | Найкраща акторка | Тато Джованни | Перемога |
| 2010 | Найкраща акторка другого плану | Той, хто прийде | Номінація |
| 2011 | Найкраща акторка | Самотність простих чисел | Номінація |
| 2015 | Голодні серця | Номінація | |
| 2019 | Занадто багато благодаті | Номінація | |
| Премія «Срібна стрічка» | |||
| 2008 | Найкраща акторка | Оголені почуття | Номінація |
| 2009 | Тато Джованни | Номінація | |
| Найкраща акторка другого плану | Дві партії (спільно з акторським складом фільму) | Номінація | |
| 2010 | Найкраща акторка | Кого хочу я більше | Номінація |
| Спеціальна згадка | Мій син (спільно з Фліппо Сольді (режисер) та Клаудіо Сантамарія (режисер)) | Перемога | |
| 2011 | Найкраща акторка | Самотність простих чисел | Перемога |
| 2015 | Найкраща акторка | Клятвена незаймана та Голодні серця | Номінація |
| 2016 | Спеціальна «Срібна стрічка» | Ідеальні незнайомці | Перемога |
| Премія «Золотий кубок» | |||
| 2008 | Найкраща драматична акторка | Дні та хмари | Номінація |
| Найкраща комедійна акторка | Мій брат — єдина дитина в сім'ї | Перемога | |
| 2009 | Найкраща драматична акторка | Оголені почуття та Тато Джованни | Перемога |
| Найкраща комедійна акторка | Більше нічого не можна зробити | Номінація | |
| 2010 | Найкраща комедійна акторка | Дві партії | Номінація |
| 2013 | Найкраща драматична акторка | Спляча красуня | Номінація |
| Премія «Золота хлопавка» | |||
| 2008 | Найкраща акторка другого плану | Дні та хмари | Номінація |
| 2010 | Той, хто прийде | Номінація | |
| Найкраща акторка | Кого хочу я більше | Перемога | |
| 2011 | Найкраща акторка | Самотність простих чисел | Перемога |
| 2015 | Найкраща акторка другого плану | Дива́ | Номінація |
| Міжнародний при Флайяно | |||
| 2008 | Золотий пегас найкращій акторці | Оголені почуття | Перемога |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2009 | Приз Shooting Star | Перемога | |
| Премія «Золотий глобус» (Італія) | |||
| 2009 | Найкраща акторка | Тато Джованни | Номінація |
| Найкраща акторка-одкровення | Перемога | ||
| 2010 | Найкраща акторка | Кого хочу я більше | Номінація |
| 2011 | Самотність простих чисел | Номінація | |
| Гемптонський міднародний кінофестиваль | |||
| 2009 | Премія Падаюча зірка | Дві партії | Перемога |
| Римський кінофестиваль | |||
| 2009 | Спеціальна нагорода 10eLotto | Перемога | |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2010 | Премія Пазінетті найкращій акторці | Самотність простих чисел | Перемога |
| 2013 | Вулиця в Палермо (спільно з Еленою Котта) | Перемога | |
| 2014 | Голодні серця | Перемога | |
| Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль | Перемога | ||
| Премія Європейської кіноакадемії | |||
| 2018 | Найкраща європейська акторка | Щасливий Ладзаро | Номінація |
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #143986732 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Georg Szalai (14 жовтня 2015). Meryl Streep Named Berlin Film Festival Jury President (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2015.
- ↑ The 2017 Official Selection. Cannes. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Gus Van Sant’s ‘Don’t Worry’ Among First Berlinale Competition Titles to Be Unveiled. Variety. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Press Releases: Competition 68th Berlinale. Berlinale. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 2 січня 201.
- ↑ Bénédicte Prot. The first seven films selected to compete at the Berlinale have been announced. Cineuropa (англ.) . 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Нагороди та номінації Альби Рорвакер на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
- Альба Рорвакер на сайті IMDb (англ.)
- Альба Рорвакер на сайті MYmovies.it (італ.)