Аллілуєв Сергій Якович
Сергі́й Я́кович Аллілу́єв (1866, Рамоньє — †1945) — революціонер-більшовик, партійний діяч. Тесть Йосипа Сталіна.
| Аллілуєв Сергій Якович | |
|---|---|
| рос. Сергей Яковлевич Аллилуев | |
| Ім'я при народженні | рос. Сергей Яковлевич Аллилуев |
| Народився |
7 жовтня 1866 Рамоньє, Аннинський район, Воронезька округаd, Центрально-Чорноземна область, РСФРР |
| Помер |
27 липня 1945[1] (78 років) Москва, СРСР ·рак шлунка |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | революціонер |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| Батько | Yakov Alliluyevd |
| Мати | Marfa Alliluyevad |
| У шлюбі з | Olga Evgen'evna Fedorenkod |
| Діти | Аллілуєва Надія Сергіївна, Pavel Alliluyevd, Anna Alliluyevad і Fyodor Alliluyevd |
Біографічні відомості ред.
Народився в сім'ї селянина в селі Рамоньє (нині - Рамоння) Новохоперського повіту Воронезької губернії.
1896 року вступив до Тіфліської соціал-демократичної організації. В роки першої російської революції і в період підготовки Жовтневого перевороту провадив активну партійну роботу в Москві, Закавказзі, Петербурзі.
У липневі дні 1917 року на квартирі Аллілуєва переховувався Володимир Ленін. У перші роки Радянської влади Аллілуєв брав участь у створенні і налагодженні ряду промислових підприємств, у будівництві Шатурської гідроелектростанції, у відбудові Криворізького рудного басейну.
Під час громадянської війни провадив підпільну роботу в Україні. В час Німецько-радянської війни Аллілуєв, тяжко хворий, займався громадською та літературною діяльністю.
1946 року видано його книгу «Пройдений шлях».
Родина ред.
Одружився в 1893 році на мешканці Тифліса Ользі Євгеніївні Федоренко (1877 - 1951).
Мав четверих дітей - Павло (1894 - 1938), Ганну (1896 - 1964), Федора (1898 - 1955) і Надію (1901 - 1932). Надія Аллилуева стала дружиною генсека СРСР Йосипа Сталіна, покінчила життя самогубством.
Примітки ред.
- ↑ а б Аллилуев Сергей Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |