Алкід (опера)

опера Бортнянського

«Алкід» (італ. Alcido) — опера на 3 дії українського композитора Дмитра Бортнянського , лібрето італійською мовою П'єтро Метастазіо. Вперше поставлена у Венеції, 1778 року; в Києві вперше прозвучала 17 січня 1984 року (концертне виконання в Державній філармонії УРСР італійською мовою). Існують два переклади цієї опери українською мовою — Михайла Литвинця (виданий «Музичною Україною» 1985 року) та Максима Стріхи (не публікувався, в цьому перекладі опера була виконана на сцені Київського будинку вчених Товариством камерної опери під орудою народної артистки України Наталі Свириденко у 2000 році).

Опера «Алкід»
італ. Alcido
Композитор Бортнянський Дмитро Степанович
Автор лібрето П'єтро Метастазіо
Мова лібрето італійська
Жанр Опера серіа
Кількість дій 3 Дія (театр)
Перша постановка 1778 і 17 січня 1984
Інформація у Вікіданих

В основі лібрето — алегорія філософа V ст. до н. е. Продика, відома у викладі Ксенофонта. Давньогрецький герой Алкід (Геракл) зустрів на роздоріжжі двох жінок: одна з них уособлювала Грішність, інша — Доброчесність. Незважаючи на спокуси Грішності, він обрав Чесність. В опері уособленням двох протилежних героїнь стали Едоніда і Аретея. Едоніда малює перед Алкідом світ насолод і радощів, тоді як Аретея не приховує, що на праведному шляху героя чекають небезпеки і випробування, що вимагають чималої мужності. Зробити вибір юнакові нелегко, але він не боїться випробувань і перемагає спокуси. Едоніда визнає його правоту і вирішує розділити його героїчні діяння.

Опера написана в традиціях опери-серіа, із значним впливом тогочасних новаторських течій, що наближали оперу до драми. Зокрема, на відміну від традицій серіа, в опері задіяно лише чотири персонажі (партії контр-тенора, тенора, ліричного і драматичного сопрано). Образ головного героя розкритий у розвитку, показані різні стани його душі. До новаторських рис можна віднести також тенденцію до драматизації речитативів, зокрема переживання і сумніви головного героя розкриваються через речитативи accompagnato. Значну драматургічну функцію відіграє хор.

Структура ред.

  1. Увертюра
Дія I
  • сцена 1:
№ 1. Речитатив.
№ 2. Арія
  • сцена 2:
№ 3. Речитатив.
№ 4. Арія.
№ 5. Речитатив
  • сцена 3:
№ 6. Арія — Речитатив.
№ 7. Речитатив.
№ 8. Арія.
№ 9. Речитатив.
№ 10. Арія.
№ 11. Речитатив.
№ 12. Хор
  • сцена 4:
№ 13. Танок духів

Дія II
  • сцена 1:
№ 14. Речитатив.
№ 15 Каватина
  • сцена 2:
№ 16. Речитатив
  • сцена 3:
№ 17. Речитатив
  • сцена 4:
№ 18. Хор (4:16)
  • сцена 5:
№ 19. Речитатив.
№ 20. Арія
  • сцена 6:
№ 21. Речитатив.
№ 22. Арія

  • сцена 7:
№ 23. Речитатив.
№ 24. Арія
  • сцена 8:
№ 25. Речитатив.
№ 26. Аріозо
  • сцена 9:
№ 27. Хор.
№ 28. Танок Фурій
Дія III
  • сцена 1:
№ 29. Хор
  • сцена 2:
№ 30. Речитатив.
№ 31. Арія.
№ 32. Речитатив.
№ 33. Хор

Джерела ред.