Вікіпедія

Алекс Кордац

італійський футболіст

Алекс Кордац (італ. Alex Cordaz; нар. 1 січня 1983, Вітторіо-Венето) — італійський футболіст, воротар клубу «Інтернаціонале».

Ф
Алекс Кордац
Алекс Кордац
Алекс Кордац
Особисті дані
Народження 1 січня 1983(1983-01-01) (41 рік)
  Вітторіо-Венето, Тревізо, Венето, Італія
Зріст 188 см
Вага 85 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Інтернаціонале»
Номер 31
Юнацькі клуби
1994–1998
1998–1999
1999–2002 		Італія «Конельяно»
Італія «Реджяна»
Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2005 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2002–2003 →  Італія «Спеція» 1 (-1)
2005 →  Італія «Спеція» 5 (-6)
2005–2006 →  Італія «Ачиреале» 30 (-28)
2006–2007 →  Італія «Піццигеттоне» 18 (-25)
2007–2009 Італія «Тревізо» 19 (-31)
2009–2011 Швейцарія «Лугано» 56 (-58)
2011–2013 Італія «Читтаделла» 80 (-114)
2013–2015 Італія «Парма» 0 (0)
2013–2014 →  Словенія «Гориця» 35 (-32)
2015–2021 Італія «Кротоне» 239 (-336)
2021– Італія «Інтернаціонале» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 липня 2021.

Ігрова кар'єра ред.

Народився 1 січня 1983 року в місті Вітторіо-Венето. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Конельяно», «Реджяна», з яких потрапив до академії «Інтернаціонале». У складі молодіжної команди міланців у 2002 році Алекс Кордац виграв Турнір Віареджо[1] та Молодіжний чемпіонат Італії[2], після чого на сезон 2002/03 він був відданий в оренду в «Спецію» з Серії C1, де був дублером Уго Рубіні[3] і зіграв лише у 4 іграх в усіх турнірах.

Влітку 2003 року Кордац повернувся до «нерадзуррі»[4], де теж став запасним воротарем[5]. 4 лютого 2004 року Кордац провів свій перший і єдиний матч за «Інтер», вийшовши на поле у середині другого тайму першого півфінального матчу Кубка Італії проти «Ювентуса» (2:2) на «Делле Альпі» замість Альваро Рекоби через вилучення основного воротаря Франческо Тольдо[6] і пропустив один гол від Марко Ді Вайо, який встановив остаточний рахунок[7]. Надалі Кордац знову грав на правах оренди за клуби Серії С1 «Спеція», «Ачиреале»[8] та «Піццигеттоне».

31 січня 2007 року, в останній день трансферного вікна, Кордац перейшов у «Тревізо» з Серії Б, де виступав до банкрутства клубу влітку 2009 року, втім знову здебільшого був лише запасним воротарем. Після цього Алекс на правах вільного агента перейшов до клубу другого швейцарського дивізіону «Лугано»[9], де був основним голкіпером, а команда двічі була близькою до виходу в Суперлігу.

У 2011 році він повернувся до Італії, підписавши контракт з клубом Серії B «Читтаделла»[10], де він провів наступні два роки у статусі основного воротаря.

У червні 2013 року Кордац у статусі вільного агенту перейшов до «Парми», яка його відразу із групою інших гравців відправила в оренду до партнерського клубу «Гориця»[11], в якій він зіграв 35 матчів у чемпіонаті та виграв Кубок Словенії, зігравши втому числі і у фінальній грі проти «Марибора» (2:0)[12]. Повернувшись до «Парми», Кордац став лише третім воротарем команди після Антоніо Міранте та Алессандро Якобуччі, тому за першу команду так жодної гри і не зіграв, тим не менш в гостьовій грі Серії А проти «Торіно» був вилучений з лави запасних[13].

На початку 2015 року на правах оренди перейшов у «Кротоне»[14], де відразу став основним воротарем і допоміг команді врятуватись від вильоту з Серії В. Після того як «Парма» була визнана банкрутом, 8 липня 2015 року Кордац підписав повноцінний контракт з «Кротоне»[15]. У сезоні 2015/16 Кордац відіграв всі 42 гри чемпіонату без замін, а команда посіла 2 місце і добилась історичного виходу в Серію А.

21 серпня 2016 року, у віці 33 років, Кордац дебютував у Серії А в матчі проти «Болоньї» (0:1)[16]. Зігравши у 36 із 38 матчів чемпіонату (пропустивши один через травму[17], а другий — через дискваліфікацію[18]), від допоміг своїй команді зберегти прописку в еліті, зокрема завдяки домашній перемозі над Лаціо (3:1) в останньому турі[19]. Основним Кордац залишався і в наступному році, але цього разу врятуватись від вильоту в Серію B не вдалося. Ц другому дивізіоні Алекс продовжив залишатись одним із лідерів і 2020 року допоміг «Кротоне» повернутись до еліти. 7 березня 2021 року Кордац провів сотий матч в Серії А[20], але за підсумками того сезону клуб посів 19 місце і знову вилетів з еліти.

25 червня 2021 року Кордац повернувся в рідне «Інтернаціонале», з яким підписав річний контракт[21], де став третім воротарем після Саміра Хандановича та Йонуца Ради.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002–03   «Спеція» C1 (ІІІ) 1 -1 КІ+КІ-C 1+2 0 + -1 - - - - - - 4 -2
2003–04   «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 1 -1 ЛЧ+КУЄФА 0+0 0 - - - 1 -1
2004-січ. 2005 A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
січ.-черв. 2005   «Спеція» C1 (ІІІ) 5 -6 КІ-C 1 0 - - - - - - 6 -6
Усього за «Спецію» 6 -7 4 -1 - - - - 10 -8
2005–06   «Ачиреале» C1 (ІІІ) 30 -28 КІ+КІ-C 0+0 0 - - - - - - 30 -28
2006-січ. 2007     «Піццигеттоне» C1 (ІІІ) 18 -25 КІ-C 0 0 - - - - - - 18 -25
січ.-черв. 2007   «Тревізо» B (ІІ) 2 -2 КІ 0 0 - - - - - - 2 -2
2007–08 B (ІІ) 2 -2 КІ 0 0 - - - - - - 2 -2
2008–09 B (ІІ) 15 -27 КІ 1 -2 - - - - - - 16 -29
Усього за «Тревізо» 19 -31 1 -2 - - - - 20 -33
2009–10   «Лугано» ЧЛ (ІІ) 27+2[22] -26 + -2[22] КШ 0 0 - - - - - - 29 -28
2010–11 ЧЛ (ІІ) 29 -32 КШ 2 -3 - - - - - - 31 -35
Усього за «Лугано» 56+2 -58 + -2 2 -3 - - - - 60 -63
2011–12   «Читтаделла» B (ІІ) 40 -60 КІ 2 -4 - - - - - - 42 -64
2012–13 B (ІІ) 40 -54 КІ 2 0 - - - - - - 42 -54
Усього за «Читтаделлу» 80 -114 4 -4 - - - - 84 -118
2013–14   «Гориця» 1Л 35 -32 КС 3 -1 - - - - - - 38 -33
2014-січ. 2015   «Парма» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
січ.-черв. 2015   «Кротоне» B (ІІ) 19 -18 КІ 0 0 - - - - - - 19 -18
2015–16 B (ІІ) 42 -36 КІ 3 -3 - - - - - - 45 -39
2016–17 A 36 -54 КІ 1 -2 - - - - - - 37 -56
2017–18 A 38 -66 КІ 1 -1 - - - - - - 39 -67
2018–19 B (ІІ) 32 -33 КІ 2 -3 - - - - - - 34 -36
2019–20 B (ІІ) 36 -38 КІ 2 -6 - - - - - - 38 -44
2020–21 A 36 -91 КІ 0 0 - - - - - - 36 -91
Усього за «Кротоне» 239 -336 9 -15 - - - - 248 -351
2021–22   «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 0 0
Усього за «Інтернаціонале» 0 0 1 -1 0 0 0 0 1 -1
Усього за кар'єру 483+2 -621 + -2 24 -27 0 0 0 0 507 -650

Титули і досягнення ред.

«Гориця»: 2013/14
«Інтернаціонале»: 2021–22, 2022–23
«Інтернаціонале»: 2021, 2022[23]

Особисте життя ред.

16 травня 2006 року, під час виступів за «Ачиреале», він потрапив у смертельну автокатастрофу в провінції Сиракуза, врізавшись у вантажівку: у цій аварії загинула його дівчина Мойра Сесто, яка подорожувала з ним на автомобілі[24]. В результаті розслідування у Кордаца було виявлено позитивний результат проб на алкоголь із показниками, що втричі перевищували межу, а автомобіль їхав з перевищенням швидкості, через що у 2013 році Кордац був засуджений до чотирьох років за вбивство[25]. Однак воротар не потрапив до в'язниці, зумівши отримати дозвіл на відбуття покарання через соціальні роботи протягом усього терміну[26].

Примітки ред.

  1. ↑ Manlio, Calamai Franco, Gasparotto. La festa è tutta dell' Inter. archiviostorico.gazzetta.it (італ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  2. ↑ Ragazzi felici di stare nel pallone - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  3. ↑ Manlio, Gasparotto. «Coraggio, fate come noi». gazzetta.it (італ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  4. ↑ TATTICA AD APPIANO: HECTOR CUPER SPIEGA I GIUSTI MOVIMENTI. Inter Official Site. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  5. ↑ CHI SONO CORDAZ, POTENZA ED ELIAKWU. Inter Official Site. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  6. ↑ CORDAZ: "GRANDE EMOZIONE: BELLISSIMO". Inter Official Site. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  7. ↑ La Stampa - Consultazione Archivio. Adriano e Di Vaio Juve-inter è lo show dei grandi bomber. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  8. ↑ NEW CLUBS FOR FIVE YOUNGSTERS. Inter Official Site. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 31 серпня 2021.
  9. ↑ A Lugano ecco Cordaz. ticinonews.ch (it-CH) . 27 липня 2009. Процитовано 31 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ A.S. Cittadella - Sito ufficiale - Primo Piano. ascittadella.it. 15 липня 2011. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 31 серпня 2021.
  11. ↑ PREGLED POGODB MED IGRALCI IN KLUBI 1. SNL NA DAN 12.07.2013 (PDF) (Slovenian) . NZS. 12 липня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2017. Процитовано 3 березня 2014.
  12. ↑ NZS – Nogometna zveza Slovenije. www.nzs.si (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  13. ↑ Torino FC - Parma FC 1:0 (Serie A 2014/2015, 9. Round). worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  14. ↑ Calciomercato: Cordaz al Crotone, Bajza al Parma (Italian) . FC Crotone. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  15. ↑ Crotone, i primi colpi di mercato: Cordaz e Firenze sono rossoblù. F.C. Crotone (it-IT) . 8 липня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  16. ↑ Bologna FC - FC Crotone 1:0 (Serie A 2016/2017, 1. Round). worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 31 серпня 2021.
  17. ↑ Ultim'ora Crotone-Genoa: Cordaz non ce la fa, gioca Festa. CrotoneNews (it-IT) . 28 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 31 серпня 2021.
  18. ↑ Crotone, da 'Mai dire goal' il cartellino rosso a Cordaz contro l'Udinese | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  19. ↑ Crotone-Lazio 3-1, calabresi salvi. Palermo-Empoli 2-1. La Gazzetta dello Sport - Tutto il rosa della vita (італ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  20. ↑ Crotone calcio, una settimana all'insegna del numero 100. Lacnews24.it (італ.). 9 березня 2021. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  21. ↑ Alex Cordaz è un nuovo giocatore dell'Inter. Inter Official Site. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  22. ↑ а б Плей-оф за вихід до Суперліги
  23. ↑ AC Milan 0-3 Inter Milan: Simone Inzaghi's side ease to Supercoppa win over rivals to defend title. Euro Sport. 18 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  24. ↑ Tgcom - Incidente stradale per Alex Cordaz. tgcom24.mediaset.it. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2021.
  25. ↑ Alex Cordaz, quattro anni per omicidio colposo. Tribuna di Treviso (it-IT) . 19 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
  26. ↑ Viola procedura di esecuzione Chiesta revoca dell’affidamento per il portiere Alex Cordaz. libertasicilia.it. 7 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 31 серпня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алекс_Кордац&oldid=42150839