Александар Вучич

сербський політик, президент Сербії

Александр Вучич (серб. Александр Вучић, Aleksandar Vučić; нар. 5 березня 1970(19700305), Белград, Югославія) — сербський політик, державний діяч, Президент Сербії з 31 травня 2017. До цього був двічі прем'єр-міністром Сербії (2014—2016, 2016—2017), першим віцепрем'єром (2012—2014), міністром оборони (2012—2013) та міністром інформації (1998—2000). Колишній голова Сербської прогресивної партії (до травня 2023).[1]

Александр Вучич
серб. Александар Вучић
Александр Вучич
Александр Вучич
Президент Сербії
Нині на посаді
На посаді з 1 червня 2017
Попередник Томислав Николич
Прем'єр-міністр Сербії
27 квітня 2014 — 31 травня 2017
Президент Томіслав Николич
Наступник Ана Брнабич
Народився 5 березня 1970(1970-03-05) (54 роки)
Белград
Відомий як політик, адвокат
Громадянство Сербія Сербія
Національність сербин
Alma mater юридичний факультет Белградського університетуd (16 листопада 1994) і Земунська гімназіяd
Політична партія Сербська радикальна партія, Сербська прогресивна партія
У шлюбі з Тамара Вучичd і Ksenija Vučićd
Брати Андрей Вучич
Релігія Сербська православна церква
Нагороди Орден Сербської Республіки (12 лютого 2018)
Підпис
vucic.rs

Політичний курс Вучича спрямований на євроінтеграцію країни та залишення дружніх відносин із Росією та Китаєм. Українські медіа називають Вучича проросійським[2][1].

Біографія ред.

Народився 5 березня 1970 року в Белграді, в сім'ї Ангелини та Анджелка Вучич. Мати – Ангеліна Вучич – працювала журналістом на Радіо-телебаченні Сербії.

Закінчив юридичний факультет Белградського університету. Працював телевізійним репортером. У 1993 році він приєднався до Сербської радикальної партії, незабаром був уперше обраний до Народних зборів Республіки Сербії. У 1995 обраний на посаду генерального секретаря партії. З 1996 по 1998 очолював спортивно-бізнесовий центр.

Під час протестів проти президента Слободана Мілошевича був співавтором положень, що вводили штрафи на антиурядових журналістів, та ініціатором блокування закордонного телебачення. Він був тоді у списку небажаних осіб у Європейському Союзі. У 2014 році Вучич, який виступає за проєвропейську політику, публічно вибачився за свої минулі діяння.

Двічі (у 2004 і 2008) невдало балотувався в мери Белграда.

Після дострокових парламентських виборів у 2014 сформував коаліційний уряд.

2 квітня 2017 року переміг на виборах президента Сербії в першому турі, набравши 55 %. Із 3 квітня по 31 травня 2017 у Сербії проходили масові протести проти Сербської Прогресивної Партії

У січні 2023 року Вучич зазначив, що його країна не може підтримувати вторгнення РФ в Україну. Про це, як пише Європейська правда, Вучич сказав в інтерв’ю Bloomberg: «Ми з самого початку говорили, що не могли і не маємо права підтримувати вторгнення Росії в Україну. Для нас Крим – це Україна, Донбас – це Україна, і так буде завжди», – зазначив сербський президент.

В інтерв’ю Вучич також спрогнозував, що у війні між Україною та Росією «найгірше ще попереду», оскільки обидві сторони заглиблюються в конфлікт. Також він підкреслив, що Сербія далеко не в усьому підтримує владу в Москві: «Ми не завжди в захваті від деяких їхніх позицій. У нас традиційно хороші відносини, але це не означає, що ми підтримуємо кожне рішення або більшість рішень, які надходять з Кремля.»

У травні 2023 року залишив посаду керівника керівної Сербської прогресивної партії[3].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Проросійський президент Вучич переобраний на другий термін. Європейська правда (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  2. Вучич: Сербія не повинна поставити під загрозу відносини з ЄС, РФ і Китаєм. Європейська правда (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
  3. Вучич пішов з посади очільника правлячої партії Сербії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)