Алан Джон Персиваль Тейлор

британський історик

Алан Джон Персиваль Тейлор (англ. Alan John Percivale Taylor, 25 березня 1906(19060325), містечко Біркдаль, неподалік м. Саутпорта, Велика Британія — 7 вересня 1990, м. Лондон) — британський історик, який спеціалізувався на історії міжнародних відносин і європейської дипломатії XIX і XX століть. Журналіст і телеведучий. Визнання отримав, в основному, завдяки своїм телевізійним лекціям. Історик Річард Овері назвав його «Маколеєм[4] нашої епохи»[5].

Алан Джон Персиваль Тейлор
англ. Alan John Percivale Taylor
Народився 25 березня 1906(1906-03-25)[1][2][…]
Birkdaled, Сефтонd, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
Помер 7 вересня 1990(1990-09-07)[1][2][…] (84 роки)
Лондон, Велика Британія
·хвороба Паркінсона
Поховання Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність історик Нового часу, викладач університету, журналіст
Alma mater Оріел коледжd
школа Бутгемаd
The Downs, Malvern College Prep Schoold
Заклад Манчестерський університет
Університетський коледж Лондона
коледж Магдалени[d]
University of North Londond
Манчестерський університет Вікторіїd
Відомі учні James Campbelld
Аспіранти, докторанти Paul Kennedyd
Членство Словенська академія наук та мистецтв
Іннер-Темплd
Британська академія
Американська академія мистецтв і наук
Партія Лейбористська партія
Війна Друга світова війна
Нагороди

CMNS: Алан Джон Персиваль Тейлор у Вікісховищі

Життєпис ред.

Тейлор народився 25 березня 1906 року у фінансово забезпеченій сім'ї з лівими, феміністськими і антивоєнними поглядами. Його мати була членом Комінтерну, а його дід — співзасновником Комуністичної партії Великої Британії.

У 1924—27 роках Тейлор вивчав сучасну історію в Оксфорді. Під час Другої світової війни служив в армії і підтримував стосунки з такими видатними політичними емігрантами з Європи як колишній прем'єр-міністр Угорщини граф Михай Каррой[прояснити] і президент Чехословаччини Едвард Бенеш.

У 1930—1938 роках він читав лекції з історії нового часу в Манчестерському університеті[6].

Особисте життя ред.

Тейлор був тричі одружений. Його першою дружиною була Маргарет Адамс: вони одружилися в 1931 році, але розлучилися в 1951 році. Цього ж року Тейлор одружився з Ев Кросланд: вони розлучилися в 1974 році. У Тейлора було шестеро дітей, четверо — у шлюбі з першою дружиною, і двоє — з другою. Його третя дружина — угорський історик Єва Харашті, з якою він одружився в 1976 році. У 1984 році він потрапив в автокатастрофу. Через тяжкі травми і розвиток хвороби Паркінсона він поступово практично втратив здатність писати. У 1985 році він майже повністю відійшов від справ, а його остання публічна поява відбулася в 1986 році під час заходів, які організували Норман Дейвіс і Мартін Гілберт (послідовники та прихильники А. Тейлора) з нагоди вісімдесятої річниці з дня його народження. Наступного року А.Тейлор переїхав до будинку престарілих, де і помер 7 вересня 1990 року у віці 84 років.

Наукова діяльність ред.

У своїй першій історичній книзі, що побачила світ в 1945 році («Курс німецької історії»), Тейлор спробував знайти пояснення феномену приходу нацистів до влади в Німеччині. Предметом його вивчення були суспільство і релігія. Він прийшов до висновку про те, що нацисти могли прийти до влади лише в Німеччині оскільки саме ця країна мала доволі екстремальну і складну історію. Тейлор розцінював пангерманську політику імператорів Вільгельма I та Вільгельма II як своєрідне джерело агресивної поведінки країни, яка й вивела в кінцевому підсумку на політичну арену націонал-соціалізм. Ця книга мала успіх у Великій Британії. Саме через своє змістовне наповнення і доволі радикальні думки, висловлені її автором, книга не залишилася непоміченою на міжнародному рівні та викликала жваві дискусії в самій Німеччині.

Основні праці ред.

  • The Italian Problem in European Diplomacy, 1847—1849, 1934.
  • (editor) The Struggle for Supremacy in Germany, 1859—1866 by Heinrich Friedjung, 1935.
  • Germany's First Bid for Colonies 1884—1885: a Move in Bismarck's European Policy, 1938.
  • The Habsburg Monarchy 1809—1918, 1941, revised edition 1948, reissued in 1966 OCLC 4311308.
  • The Course of German history: a Survey of the Development of Germany since 1815, 1945. Reissued in 1962. OCLC 33368634
  • Trieste, (London: Yugoslav Information Office, 1945). 32 pages.
  • Co-edited with R. Reynolds British Pamphleteers, 1948.
  • Co-edited with Alan Bullock A Select List of Books on European History, 1949.
  • From Napoleon to Stalin, 1950.
  • Rumours of Wars, 1952.
  • The Struggle for Mastery in Europe 1848—1918 (Oxford History of Modern Europe), 1954. online free
  • Bismarck: the Man and Statesman, 1955. Reissued by Vintage Books in 1967 OCLC 351039.
  • Englishmen and Others, 1956.
  • co-edited with Sir Richard Pares Essays Presented to Sir Lewis Namier, 1956.
  • The Trouble Makers: Dissent over Foreign Policy, 1792—1939, 1957.
  • Lloyd George, 1961.
  • The Origins of the Second World War, 1961. Reissued by Fawcett Books in 1969 OCLC 263622959.
  • The First World War: an Illustrated History, 1963. OCLC 2054370 American edition has the title: Illustrated history of the First World War. OCLC 253080
  • Politics In Wartime, 1964.
  • English History 1914—1945 (Volume XV of the Oxford History of England), 1965. OCLC 36661639
  • From Sarajevo to Potsdam, 1966. 1st American edition, 1967. OCLC 1499372
  • From Napoleon to Lenin, 1966.
  • The Abdication of King Edward VIII by Lord Beaverbrook, (editor) 1966.
  • Europe: Grandeur and Decline, 1967.
  • Introduction to 1848: The Opening of an Era by F. Fejto, 1967.
  • War by Timetable, 1969. ISBN 0-356-02818-6
  • Churchill Revised: A Critical Assessment, 1969. OCLC 4194
  • (editor) Lloyd George: Twelve Essays, 1971.
  • (editor) Lloyd George: A Diary by Frances Steveson, 1971.
  • Beaverbrook, 1972. ISBN 0-671-21376-8
  • (editor) Off the Record: Political Interviews, 1933–43 by W. P. Corzier, 1973.
  • A History of World War Two: 1974.
  • "Fritz Fischer and His School, " The Journal of Modern History Vol. 47, No. 1, March 1975
  • The Second World War: an Illustrated History, 1975.
  • (editor) My Darling Pussy: The Letters of Lloyd George and Frances Stevenson, 1975. ISBN 0-297-77017-9
  • The Last of Old Europe: a Grand Tour, 1976. Reissued in 1984. ISBN 0-283-99170-4 OCLC 80148134
  • Essays in English History, 1976. ISBN 0-14-021862-9
  • "Accident Prone, or What Happened Next, " The Journal of Modern History Vol. 49, No. 1, March 1977
  • The War Lords, 1977.
  • The Russian War, 1978.
  • How Wars Begin, 1979. ISBN 0-689-10982-2 OCLC 5536093
  • Politicians, Socialism, and Historians, 1980.
  • Revolutions and Revolutionaries, 1980.
  • A Personal History, 1983.
  • An Old Man's Diary, 1984.
  • How Wars End, 1985.
  • Letters to Eva: 1969—1983, edited by Eva Haraszti Taylor, 1991.
  • From Napoleon to the Second International: Essays on Nineteenth-century Europe. Ed. 1993.
  • From the Boer War to the Cold War: Essays on Twentieth-century Europe. Ed. 1995. ISBN 0-241-13445-5
  • Struggles for Supremacy: Diplomatic Essays by A.J.P. Taylor. Edited by Chris Wigley. Ashgate, 2000. ISBN 1-84014-661-3 OCLC 42289691

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Відомий британський історик XIX століття
  5. Richard Overy (30 січня 1994). Riddle Radical Ridicule. The Observer.
  6. Former historians in the department. Alan John Percivale Taylor (generally known as A. J. P. Taylor) (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 травня 2015.

Посилання ред.