Координати: 39°43′01″ пн. ш. 140°06′20″ сх. д. / 39.71709083° пн. ш. 140.10581083° сх. д. / 39.71709083; 140.10581083

А́кіта (яп. 秋田市, あきたし, МФА[akʲi̥ta ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Акіта.

Акіта
Прапор
Акіта. Карта розташування: Японія
Акіта
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Тохоку
Префектура  Акіта
ISO 3166-2 05201-9
Площа 905,67 км² (1 жовтня 2007[1])
Населення 327 488 осіб (1 липня 2008[2])
Густота 361.6 осіб / км²
city.akita.lg.jp(яп.)
Мапа

Акіта у Вікісховищі

Короткі відомості ред.

Акіта розташована в західній частині префектури. Вона входить до списку центральних міст Японії, є адміністративним центром префектури і одним з найбільших населених пунктів регіону Тохоку. Акіта виникла на основі призамкового містечка володарів Кубота-хану і порту Цутідзакі, призначеного для купецьких кораблів Японського моря.

У центрі міста розташовані торговельно-комерційні райони, на півночі — Акітський порт і Акітська теплова електростанція, а на півдні — аеропорт Акіта. Також, на території міста, в районі Ябасе, знаходяться найбільші в Японії нафтові родовища, використання яких поки що призупинено.

Акіта славиться «акітськими красунями», якісним саке та найвищими показниками його споживання в усій Японії.

Станом на 1 жовтня 2007[1] року площа міста становила &&&&&&&&&&&&0905.0670000905,67 км². Станом на 1 липня 2008[2] року населення міста становило &&&&&&&&&0327488.&&&&00327 488 осіб.

Географія ред.

 
В Акіті багато зелених насаджень, парків та лісів. Ця «Яструбова сосна», посаджена колись на дамбі, нараховує декілька сот років.

Акіта розташована на північно-східних берегах Японського моря, у південній частині рівнини Акіта, якою протікають дві великі водні артерії — річка Омоно і Акітський канал. У східних районах міста переважають пагорби і гори.

Акіта межує на півночі з містом Катаґамі, містечками Ґодзьоме й Ікава, та селом Камікоані. На сході вона має спільний кордон з містами Кітаакіта і Сембоку. На південному сході Акіту підпирає місто Дайсен, а на півдні — Юрі-Хондзьо. Західна сторона міста Акіта омивається водами Японського моря.

Площа Акіти складає &&&&&&&&&&&&0905.0670000905,67 км². Довжина міста з півночі на південь дорівнює близько 46,20 км, а з заходу на схід — 43,03 км. Найвищою точкою Акіти є перевал Сіракоморі — 1 179,1 м.[3]. Близько 45.65 га території міста займають лісові масиви, а 18,46 га — парки.[4]

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).[5]

Клімат Акіти
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 16 13 17 27 32 30 37 37 32 28 21 18 37
Середній максимум, °C 2 2 6 13 17 22 25 27 23 17 11 5 14
Середня температура, °C 0 0 3 9 13 19 22 25 20 13 7 2 11
Середній мінімум, °C −2 −2 0 5 10 15 19 21 16 9 4 0 8
Абсолютний мінімум, °C −12 −11 −9 −3 1 6 10 13 7 1 −3 −9 −12
Норма опадів, мм 120 90 100 120 110 120 190 180 190 160 180 160 1780
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

 
Сатаке Йосінобу — засновник замку Кубота і «батько» сучаного міста Акіта.

Поселення на території Акітської рівнини існували у палеоліті і неоліті. На початку 1 тисячоллітя великі поселення переросли в городища. Ймовірно, вони були центрами племен емісі, автохтонного дояпонського населення регіону.

У 733 році на територію сучасної Акіти прибули яматоські завойовники, нащадки більшої частини сучасних японців, і заснували тут замок Акіта — адміністративний і пацифікаційний центр молодої японської держави на землях емісі. У ХІ столітті, у результаті остаточного підкорення автохтонів і об'єднання острова Хонсю під владою японських монархів, замок був покинутий.

У 1604 році, після встановлення Едоського сьоґунату, рід Сатаке, що володів землями провінції Хітаті у районі сучасної префектури Ібаракі, був насильно переведений центральною владою керувати землями Акітської рівнини. Голова цього роду Сатаке Йосінобу збудував у лісі Ядоме замок Кубота, біля якого заклав однойменне призамкове містечко — майбутню Акіту. До середини 19 століття, впродовж усього періоду Едо, містечко Кубота відігравало роль суспільно-економічного центру Кубота-хану, володіння роду Сатаке.

У результаті адміністративних реформ 1871 року Кубота-хан було перейменовано на Акіта-хан, а містечко Кубота — на Акіту. Незабаром хан ліквідували, створивши на його місці префектуру Акіта, а містечко перетворили на її політико-адміністративний центр.

1 квітня 1889 року містечку Акіта було надано статус міста. 1901 року для обслуговування міського порту збудували електростанцію, а з 1902 року — Акітський залізничний вокзал. 1914 року в районі Ябасе було відкрито нафтові родовища, що дало поштовх господарчому розвитку міста. Проте з початком Другої світової війни і поступовим занепадом японської економіки, місто опинилося у кризі. Під час війни, 1945 року 134 літаків авіації США бомбардували міський порт Цутідзакі.

З настанням мирної епохи почалася відбудова міста. 1949 року було засновано Акітський університет, 1961 року відкрито аеропорт, а 1975 року започатковано аналог локальної біржі — Акітський центральний ринок оптових продажів товарів.

1 квітня 1997 Акіта була занесена до списку центральних міст Японії.

Пам'ятки ред.

Пам'ятка
Опис
Пам'ятка
Опис
  Замок Акіта — форпост японської держави Ямато на землях акітських автохтонів еміші впродовж 8 — 11 століть. Сьогодні від нього збереглися лише руїни. Ряд будівель і головні ворота реставровані.   Замок Кубота — «мозок» і «серце» середньовічного Кубота-хану, володіння самурайського роду Сатаке. Протягом декількох сот років укріплення цього замку залишаються символом Акіти.
  Тентокудзі — буддистський монастир 15 століття дзенівської секти Сото. Первісно знаходився на території сучасної префектури Ібаракі, але був перенесений родом Сатаке у 17 столітті до Акіти. Служив усипальницею цього роду.   Стоянка Дзідзоден — археологічний комплекс представлений палеолітичним і неолітичним поселенням, а також городищем періоду Яйой. Більшість споруд пам'ятки реставровані мешканцями міста, а вона сама служить краєзнавчим музеєм.

Музеї ред.

Транспорт ред.

Освіта ред.

Міста-побратими ред.

Акіта підтримує дружні відносини з 5 містами світу та 1 містом і 1 містечком Японії[6]:

Примітки ред.

  1. а б Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
  2. а б Статистика префектури Акіта // Сайт префектури Акіта. Переглянуто 27 серпня 2008 [2].
  3. Статистичні дані з сайт міста Акіта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2008. 
  4. Статистичні дані з сайт міста Акіта [Архівовано 30 січня 2008 у Wayback Machine.].
  5. Клімат Акіти
  6. Дані сайту міста Акіта [3][недоступне посилання з червня 2019].

Джерела та література ред.

Акіта // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання ред.