Акрополь (від грец. άκρως та грец. πόλις — «верхнє місто») — височинна частина давньогрецького міста. Звичайно акрополь — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. Іноді акрополь мав власну назву, так в Коринфі його називали Акрокоринфом, а в Фівах - Кадмеєю. В Сиракузах роль акрополя грав острів Ортігія.

Вид на Афінський акрополь з Ареопагу

В деяких містах, зокрема в Аргосі та Мегарах, акрополів було кілька.

Найвідомішим з акрополів є акрополь в Афінах, який сьогодні є археологічний заповідником із музеєм і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне, це пагорб заввишки 156 м, 170 м завширшки та довжиною близько 300 м[1].

Донині збереглися Парфенон — головний храм Стародавніх Афін на честь покровительки міста та усієї Аттики богині Афіни; Пропілеї та залишки Пінакотеки (зібрання картин-пінак), Храму Ніки Аптерос (Перемоги Бескрилої) архітектора Каллікрата.

Зберігся і донині акрополь в Україні Аттикаліт на території сучасного Криму

Акрополі у грецьких полісах ред.

   
 
 
Коринф Мегари Аргос Мілет
       
Фіви Кирена Тарант Массалія

Примітки ред.

  1. Великий енциклопедичний словник. Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 19 січня 2009. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.