Акривія — (від грецьк.akrivia – точність, пунктуальність) — суворе додержання і застосування церковних канонічних вимог і правил при вирішенні питань догматичного (догматичного) характеру, які, з точки зору церкви, не можуть зазнавати принципових змін. У християнстві необхідність такого підходу особливо підкреслюється православними богословами. Акривії протистоїть принцип ікономії, яким рекомендується керуватися в практичному церковному житті і пастирській діяльності[1].

Якщо ікономія являється принципом практичної користі, то акривія — це принцип абсолютності, строгої визначеності, яка виключає різного роду дводумство і невизначеність, які допустимі в облатсі практичного церковного життя, і пастерської діяльності, які вирішуються згідно церковної ікономії. Звідси неможливо зробити висновок, що акривія це підхід до вирішення питань з принципіальної позиції, і ікономія — підхід який не має принципів, тому що в основі і першого, і другого лежать вищі церковні принципи.

Примітки ред.

  1. Варьяс М. Ю. Акривия // Православная энциклопедия. — М., 2000. — Т. I : «А — Алексий Студит». — С. 403. — 752 с. — 40 000 экз. — ISBN 5-89572-006-4.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Філоненко М. Акривія [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія