Вікіпедія

Акжайик (футбольний клуб)

казахстанський футбольний клуб

«Акжайик» — казахстанський футбольний клуб з Уральська. Матчі проводить на стадіоні імені Петра Атояна, що вміщає 8320 глядачів.

Казахстан «Акжайик»
Повна назва Футбольний клуб «Акжайик»
Засновано 1968
Населений пункт Уральськ, Казахстан Казахстан
Стадіон Стадіон імені Петра Атояна
Вміщує 8300
Власник Західноказахстанська область
Головний тренер Україна Володимир Мазяр
Ліга Перша ліга
2018 12-e Прем'єр-ліга Казахстану ▼
Вебсайт www.fc-akzhayik.kz
Домашня
Виїзна

Історія ред.

Колишні назви ред.

  • 1968—1992, 1994—1996 — Уралець
  • 1993 — Уралець-АРМА
  • 1997 — Жангир
  • 1998 — Нарин
  • 1999—2000, 2002—2003 — Батис
  • 2001 — Тягала
  • З 2004 — Акжайик

Радянський період ред.

У 1968—1969 рр. виступав у третьому за силою дивізіоні першості СРСР (тоді іменувався клас «Б»), в зоні «Казахстан», був середняком турніру, посівши відповідно 11-е і 12-е місця (в обох змаганнях брало участь по 21 команді).

У 1970 році «Уралець» після деяких змін у системі ліг опинився в 4-му по силі дивізіоні (який мав назву клас «Б», а третій за силою дивізіон змінив назву на друга група «А»). Там в тому сезоні він зайняв 14-е місце з 16-ти команд в зоні «Казахстан» і після цього на деякий час втратив статус команди майстрів, виступаючи в регіональних змаганнях.

У 1980—1982 роках «Уралець» знову виступав у третьому за силою дивізіоні (Другій лізі), в зонах для середньоазіатських команд. Всі три сезони клуб був одним з аутсайдерів (відповідно 16-е місце з 20-ти, 17-е з 19-ти і останнє з 19-ти).

В кінці 80-х клуб знову повернувся в загальносоюзні змагання, провів сезон-1989 у Другій (третій по силі) лізі, де зайняв 17-е місце з 18-ти команд, у 1990—1991 роках виступав у другій нижчій лізі (четвертій за силою), де зайняв відповідно 18-е і 17-е місця (в обох змаганнях взяло участь 19 команд).

У 1968—1970, 1980—1982, 1989—1991 — учасник 9 чемпіонатів СРСР (клас «Б» — 3, друга ліга — 6). У 326 матчах +69=58-199, м'ячі 257—578. В розіграшах Кубка СРСР участі не брав.

Виступи на національному рівні ред.

Після розпаду СРСР «Уралець» отримав місце у вищому дивізіоні чемпіонату Казахстану. Він виступав у лізі протягом перших трьох сезонів в її історії, не будучи в числі найсильніших команд.

У 1993 році змінив назву на «Уралець-АРМА». У сезоні-1994 клуб зайняв останнє, 16-е місце у вищій лізі і покинув її. У 1995 і 1997 роках виступав у першій (другій за силою) лізі (в 1996 році розіграшу першої ліги не проводився, даних про виступи клубу в тому році немає).

У 1998 році клуб змінив назву на «Нарин», знову виступав у вищій лізі, ставши головним аутсайдером сезону (останнє, 14-е місце, жодної перемоги, три нічиї та 23 поразки в 26 іграх).

У 2003—2004 роках клуб знову виступав у Вищій лізі, був виключений з числа учасників за недотримання трудових угод гравців.

У першості 2007 року зайняв 2-е місце в конференції «Південно-Захід» першої казахстанської ліги, грав у фіналі чотирьох, де зайняв останнє місце.

У 2009 році зайняв 2-е місце в Першій лізі і вийшов у Прем'єр-лігу (у стиковому матчі з рахунком 3:2 був обіграний клуб Прем'єр-ліги «Окжетпес», який, втім, також зберіг місце в лізі через виключення «Востока»). Також в сезоні-2009 «Акжайик» встановив рекорд відвідуваності у першій лізі — 5000 глядачів.

З сезону-2012 повернувся в Прем'єр-Лігу через збільшення складу ПЛ до 14 команд.

Фіналіст Кубку Казахстану з футболу 2022

Українські гравці ред.

У 2016-2018 роках за клуб виступав нападник Костянтин Дудченко.[1]

У 2018 році за команду виступали воротар Євген Боровик,[2] захисники Олександр Воловик,[3] Юрій Путраш,[4] півзахисники Ігор Худобяк,[5] Андрій Ткачук,[6] та Амбросій Чачуа,[7] нападник Есеола Адерінсола Хабіб.[8]

У 2018-2019 роках кольори клубу захищав захисник Сергій Басов.[9]

У 2021 році футболки команди одягали воротар Сергій Літовченко, захисник Артем Барановський,[10] нападники Микола Ковталюк[11] та Олексій Чичиков.[12]

У 2021-2022 році за клуб виступав захисник Віталій Приндета.[13]

У березні 2022 року лави команди поповнив нападник Ігор Карпенко.[14]

У квітні 2022 році контракт з клубом підписав півзахисник Максим Каленчук.[15]

У червні 2022 року в клуб перейшов півзахисник Ілля Коваленко.[16]

Примітки ред.

  1. ↑ Українець змінив клуб в Казахстані. www.ua-football.com (укр.). 1 березня 2018. Процитовано 9 березня 2023.
  2. ↑ Евгений Боровик: «Болгария позади, сейчас нахожусь на сборах с Акжайыком». Команда №1 (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  3. ↑ Воловик и Путраш покинули Акжайык.
  4. ↑ Путраш покинул Акжайык, – СМИ.
  5. ↑ Офіційно. Ігор Худобяк - гравець Акжайику. www.ua-football.com (укр.). 25 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2023.
  6. ↑ Ткачук та Худоб'як покинули Акжайик. 26 листопада 2018.
  7. ↑ Официально: Чачуа - игрок «Акжайыка». fc-akzhayik.kz. Процитовано 9 березня 2023.
  8. ↑ Эсеола подписал контракт с Кайратом.
  9. ↑ FASTPANEL. chernivtsisport.com. Процитовано 9 березня 2023.
  10. ↑ «Акжайык». Барановский и Ковталюк перешли в состав клуба. Prosports.kz (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  11. ↑ Українець Ковталюк перейде з Акжайика до Шахтаря Караганда. www.ua-football.com (укр.). 31 грудня 2021. Процитовано 9 березня 2023.
  12. ↑ Чичиков стал игроком Акжайыка.
  13. ↑ Приндета перешел в Акжайык. Prosports.kz (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  14. ↑ Официально: Игорь Карпенко – игрок «Акжайыка». kazfootball.kz (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  15. ↑ Максим Каленчук подписал контракт с Акжайыком. Prosports.kz (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  16. ↑ Илья Коваленко стал игроком Акжайыка. Prosports.kz (рос.). Процитовано 9 березня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акжайик_(футбольний_клуб)&oldid=39314754