Вікіпедія

Академія святого Луки

Академія святого Луки (італ. Accademia di San Luca) — об'єднання художників, створене в Римі з ініціативи папи римського Григорія XIII і відкрите в 1593 рік відомим художником Федеріко Цуккарі і за підтримки кардинала Федеріко Борромео. Продовжувало традиції середньовічних гільдій Святого Луки.

Академія святого Луки
італ. Accademia nazionale di San Luca
На честь Євангеліст Лука
Тип академія
зібрання творів мистецтваd
Гільдія Святого Луки
artist societyd
національна академія наукd
архів[1][2]
художня галерея[3][4]
Музей сучасного мистецтва[d][3][5][6]
Q124830284?[4]
Засновано 1577
Країна  Італія[1][7]
41°54′05″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.901660000027774799° пн. ш. 12.4835860000277776294° сх. д. / 41.901660000027774799; 12.4835860000277776294Координати: 41°54′05″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.901660000027774799° пн. ш. 12.4835860000277776294° сх. д. / 41.901660000027774799; 12.4835860000277776294
Офіційні мови італійська
Штат працівників ▲4 осіб (2021)[8]
Дочірня(і)
організація(ї)		 Biblioteca dell'Accademia nazionale di San Lucad[9]
Вебсайт: accademiasanluca.it
Мапа
CMNS: Академія святого Луки у Вікісховищі

Опис ред.

 
У темах

Бароко
Війни
Література бароко
Архітектура бароко
Живопис бароко
Барокова музика
Театр бароко
Барокова філософія
Сейченто
Українське бароко
Бароко в Україні
Необароко

Періодизація

Раннє бароко
Розвинене бароко
Пізнє бароко

Академія отримала свою назву на ім'я святого євангеліста Луки, що згідно з переказами намалював картину, котра зображала Богородицю з немовлям, і вважався святим покровителем художників. Першим президентом нового суспільства став також Ф.Цуккаро. Займаючи цю посаду, він розробив правила викладання мистецтв, реформувавши цю область педагогіки. Крім Ф.Цуккаро, в число засновників Академії св. Луки входив також і Джироламо Муціано.

 
Гверчіно, Євангеліст Лука, який малює Діву Марію

Римська Академія святого Луки організовувалася за зразком першої художньої Академії в Італії — створеної у Флоренції в 1563 році великим герцогом Козімо I Медічі Accademia del Disegno, і використовувала подібну флорентійської навчальну програму. У 1607 році Цуккаро випускає твір «Думки про живопис, скульптури та архітектури» («Idea de'pittori scultori ed architetti»), що стало художньо-теоретичною основою для викладання мистецтв.

У зв'язку з чудово поставленими навчальним процесом і організацією виставок, Академія св. Луки стала шанованим зразком для сучасних художніх академій. У 1635 році, під патронажем папи Урбана VIII, вона була остаточно затверджена у своїх правах і статусі. Її членами були більшість відомих італійських і багато закордонних художники.

Протягом XVII століття Академія святого Луки домоглася посилення свого впливу на розвиток художнього життя в Італії, а також підвищення авторитету своїх членів. Між рядовими живописцями подібне до Андреа Саккі і «академіками» (як, наприклад, П'єтро да Кортона) траплялися сварки і чвари.

У 1872 році Accademia di San Luca була перетворена в Королівську академію, а в 1948 — у Національну академію св. Луки (Accademia Nazionale di San Luca). Розташована вона нині в Римі на площі Академії ді Сан-Лука ( Piazza dell'Accademia di San Luca), в палаццо Карпенья (Palazzo Carpegna), побудованому в XVI столітті.

Академії Святого Луки належить картинна галерея з полотнами і скульптурами в дусі класицизму і академізму, серед них близько 500 портретів. Тут же — чудове зібрання творів графіки та малюнків.

Відомі люди ред.

Президенти академії ред.

Учні ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://www.archivesportaleurope.net/directory/-/dir/ai/code/IT-RM1710
  2. ↑ SIUSA
  3. ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  4. ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  5. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  6. ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  7. ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
  8. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
  9. ↑ Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
  10. ↑ Лильо О. Штрихи до біографій представників сакрального і світського живопису Львова останньої третини XVIII ст. [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] — С. 204.

Джерела ред.

  • Melchiorre Missirini. Memorie per servire alla storia della Romana Accademia di S. Luca fino alla morte di Antonio Canova. — Roma, 1823.
  • Carlo Pietrangeli (Hrsg.). L'Accademia Nazionale di San Luca. — Roma, 1974.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Академія_святого_Луки&oldid=41881625