Адріяна Николова (болг. Адриа­на Коста­ди­нова Нико­ло­ва; нар. 9 листопада 1988, Стара Загора) — болгарська шахістка і шахова суддя[1], гросмейстер серед жінок від 2011 року.

Адріяна Николова
Оригінал імені Адриа­на Коста­ди­нова Нико­ло­ва
Країна Болгарія Болгарія
Народження 9 листопада 1988(1988-11-09) (35 років)
Стара Загора, Болгарія
Титул Гросмейстер серед жінок (2011)
Рейтинг ФІДЕ 2275 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2389 (листопад 2009)

Шахова кар'єра ред.

У 1996—2008 роках кілька разів представляла Болгарію на чемпіонатах світу та Європи серед дівчат у різних вікових категоріях (найкращий результат: Мурек 1998, ЧЄ до 10 років — поділила 2-6-те місце). 2006 року перемогла на відкритому чемпіонаті країни серед жінок, який відбувся у Враці. У 2007 році поділила 3-4-те місце (позаду Момчила Николова і Пламена Младенова) на чемпіонаті Болгарії серед студентів. 2009 року дві гросмейстерські норми серед жінок, на турнірах за швейцарською системою, які відбулися в Кутро і Амантеа, а третю — 2010 року в Аугсбурзі. Також у 2010 році поділила 1-ше місце (разом з Сопіо Гветадзе і Азером Мірзоєвим) у Коньї.

У 2009 і 2011 роках у складі національної збірної взяла участь у командних чемпіонатах Європи[2], а у 2010 і 2012 роках — у шахових олімпіадах[3]. Тричі здобувала медалі на чемпіонаті Болгарії: золоту (2011), срібну (2010) та бронзову (2014).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мала станом на 1 листопада 2009 року, досягнувши 2389 очок займала тоді 80-те місце у світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 2-ге місце (позаду Антоанети Стефанової) серед болгарських шахісток[4][5].

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки ред.

  1. Chess Arbiter Records: Nikolova, Adriana
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  3. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  4. Rating Progress Chart: Nikolova, Adriana. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 13 травня 2018.
  5. Top lists records: Nikolova, Adriana. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела ред.

Посилання ред.