Адам Вишневськи-Снерг

польський письменник

Адам Вишневськи-Снерг (пол. Adam Wiśniewski-Snerg; 1 січня 1937, Плоцьк, Польща — 30 серпня 1995, Варшава, Польща) — польський письменник-фантаст, яскравий представник молодого покоління національної наукової фантастики.

Адам Вишневськи-Снерг
Adam Wiśniewski-Snerg
Ім'я при народженні Adam Wiśniewski
Псевдонім Adam Snerg[1]
Народився 1 січня 1937(1937-01-01)
Плоцьк, Польща
Помер 30 серпня 1995(1995-08-30) (58 років)
Варшава, Польща
Громадянство Польща Польща
Діяльність прозаїк
Сфера роботи література
Мова творів польська
Напрямок фантастика
Жанр роман, оповідання, новела, повість
Нагороди

Премія SFinks / Nagroda SFinks, 1998 // Польське оповідання року

—> Horda (1997)

Біографія ред.

Дитинство та освіта ред.

Адам Вишневськи-Снерг народився у 1937 році в місті Плоцьку. Він не мав ніякої спеціальної освіти, навіть не закінчив середню школу, офіційно мав документи про закінчення лише семи класів. Все життя Адам займався самоосвітою. У 1963 році зробив спробу здати іспити за середню школу екстерном, з тим, щоб далі вступити до Університету. Іспити з фізики і математики здав на «Відмінно», але провалив іспит з польської мови. Пізніше, протягом 12 років працював репетитором — готував абітурієнтів до вступу до Університету. Адам Вишневський-Снерг — загадкова фігура в польській літературі ХХ-го століття. Довгий час він ретельно приховував подробиці свого особистого життя та біографічні дані, не давав інтерв'ю. 30 серпня 1995 року, перебуваючи в стані сильної депресії, Адам Вишневськи покінчив із собою.

Початок літературної діяльності ред.

Писати Адам Вишневський-Снерг почав рано. Для того, щоб відрізнятися від інших письменників, які носять поширене в Польщі ім'я та прізвище Адам Вишневськи, письменник взяв собі псевдонім Снерг. Дебютував він у 1968 році оповіданням на сучасні теми «Anonim». [2] За ним вийшло оповідання «Byle podmuchem losu» (1969).
З 1979 року Адам остаточно перейшов до професійній літературній діяльності.

Творчість ред.

Популярність і загальне визнання Адаму Вишневськи-Снергу приніс роман «Robot», написаний у 1973 році, сюжет якого нагадує класичне оповідання Фредеріка Пола «Тунель під світом»: герой роману, позбавлений інопланетянами пам'яті і перетворений в біоробота, тим не менш, намагається знову знайти втрачену особистість. У цьому романі письменник вперше використав сформульовану ним концепцію надістот [3], згідно якої відомі нам сутності можна послідовно підрозділити на мінерали, рослини, тварини і розум, але жодна істота не сприймає безпосередньо організм своєї надістоти.

Роман «Robot» мав приголомшливий успіх у польському читацькому середовищі і незабаром переміг в опитуванні на найкращий твір польської наукової фантастики в повоєнному тридцятиріччі. Успіх супроводжував і інші романи Вишневського-Снерга того періоду, в основу яких їм закладалися не менш захоплюючі концепції. У філософському романі «Wedlug Lotra» («Від розбійника», 1978 рік), серед реальності, створеної з театральних реквізитів, біблійна історія розп'яття Христа розповідається одним з роззяв, що стовпилися на Голгофі. За силою впливу на читача «Wedlug Lotra» безсумнівно, перевершує багато загальновизнані досягнення як польської, так і світової наукової фантастики [4]. В наступному романі «Nagi cel» («Оголена мета», 1980 рік) дія відбувається у гігантській будівлі-місті, яка являє собою «вселенський кінематограф», де кожен відвідувач може взяти участь в будь-якому фільмі усіх часів і народів, що демонструються у незліченних залах міста. Роман є однією з найбільш вражаючих і віртуозних белетристичних реалізацій «лемовської» ідеї фантомата, — пристрою, що створює віртуальну реальність, яку неможливо відрізнити від дійсності. Але якщо у Лема це була просто дотепна футурологічна ідея («Сума технологій»), то Вишневськи-Снерг створив художню модель всепланетного фантомата далекого майбутнього, у якому затягнута дія відбувається за участю відразу декількох «глядачів», які створюють взаємовиключні продовження. Автор розвинув замкнутий «на себе» сюжет, показавши тим самим властивості витонченої віртуальної реальності, вийти з якої можна лише загинувши по ходу «п'єси».

Головний герой роману «Arka» («Ковчег», 1989), після загибелі трансатлантичного лайнера, виявляється в човні, який одночасно є і місцем його дитинства. З самого початку історія пронизана атмосферою сну, наче персонажі та обставини, що оточують героя, балансують на межі реальності і божевілля. Діючи особи — люди-невільники своїх власних видінь. Вони живуть у світі ілюзій, нездатні на спілкування один з одним, нездатні знайти спільну мову між собою. Вони самі не знають, коли і звідки прийшли на цей ковчег. Роман написаний в алегорично-фантастичній формі, тому залишає читачеві місце для вільної інтерпретації твору від парадоксальної до психологічно-моралізаторської.

Крім романів Вишневський-Снерг писав також оповідання, серед яких виділяється «Anioł przemocy» («Ангел насильства», 1978), який, поза всяким сумнівом, є прототипом відомого кінофільму «Матриця» відтворення у фільмі дійсності, створеної письменником у своєму оповіданні [5] .

Посмертні видання ред.

Після смерті письменника в його архівах були виявлені рукописи 2-х романів, та більше ніж півтора десятків оригінальних фантастичних оповідань та мініатюр, що склали основу його посмертної збірки малої прози «Aniol przemocy i inne opowiadania» (2001). Однак видані після смерті романи «Oro» (1997) і «Trzecia cywilizacja» (1998) вже не отримали визнання у читачів та критиків. В обох книгах простежується помітна сюжетна схожість, а дія романів досить схематична і передбачувана. У романах розповідається про забуту цивілізацію, історію якої головний герой осягає і, в деякому розумінні, — переживає, завдяки випадково виявленим артефактам. На думку знавців творчості Вишневського-Снерга сумнів викликає і авторський інструментарій, а також логічна зв'язність творів, які справляють враження нарисів, незавершених творів.

Премії та визнання ред.

Премія SFinks / Nagroda SFinks, 1998 // Польське оповідання року —> Horda (1997);
Станіслав Лем вважав А. Вишневського-Снерга самим значним автором польської наукової фантастики.
Літературна творчість Вишневського-Снерга мала істотний вплив на розвиток всієї польської наукової фантастики. Саме він є прообразом Снеера — головного героя роману Януша Зайделя «Limes inferior».

Цікаво ред.

Адам Вишневський-Снерг став прообразом Снеера — головного героя роману Януша Зайделя «Межа пекла». Останнім часом ім'я Вишневського-Снерга з'явилося в засобах масової інформації у зв'язку з справою передбачуваного плагіату, у якому звинувачували авторів фільму «Матриця», які перенесли на екран дійсність, яку Снерг описав в оповіданні «Ангел смерті».

Вибрана бібліографія ред.

  • Робот / Robot (1973)
  • Від розбійника / Według łotra (1978)
  • Оголена мета / Nagi cel (1980)
  • Ковчег / Arka (1989)
  • Оазис
  • Ступор / Otępienie
  • Повернися в Сорренто
  • Роздвоєння / Rozdwojenie
  • Дикун / Dzikus
  • Перерваний фільм / film Przerwany
  • Змова / Zmowa
  • Оро / Oro (1997) (видано посмертно)
  • Третя цивілізація / Trzecia cywilizacja (1998)
  • Ангел смерті і інші оповідання / Anioł przemocy i inne opowiadania (2001)

серія оповідань про Перрі Ексі та ін.

Крім того, Вишневський-Снерг опублікував наукову працю — «Єдина теорія простору і часу» (пол. Jednolita teoria czasoprzestrzeni), однак, представлені в ній тези були проігноровані і серйозно не сприйняті офіційними науковими колами, з якими Снерг полемізував на сторінках видання «Знання і життя».

Примітки ред.

  1. Czech National Authority Database
  2. Andrzej Niewiadowski, Antoni Smuszkiewicz: Leksykon polskiej literatury fantastycznonaukowej. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1990, s. 215-216.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 15 вересня 2016. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2016. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 15 вересня 2016. 

Джерела ред.