Адам Бохнак (пол. Adam Bochnak; 17 вересня 1899, Краків — 27 травня 1974, там само) — польський історик мистецтва і мистецтвознавець.

Адам Бохнак
пол. Adam Bochnak
Народився 17 вересня 1899(1899-09-17)[1][2]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 27 травня 1974(1974-05-27)[1][2] (74 роки) або 28 травня 1974(1974-05-28)[3] (74 роки)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність мистецтвознавець, викладач університету
Галузь мистецтвознавство[4] і музеєзнавство[4]
Alma mater Ягеллонський університет
Науковий ступінь професор
Знання мов польська[4]
Заклад Ягеллонський університет
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL”

Життєпис ред.

Батько — купець Владислав Бохнак, мати — Юзефа Спиш. У 1917 році склав матуру в гімназії святої Анни в рідному місті. Навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Воював проти УГА наприкінці 1918 — на початку 1919 року. У 1922 році здобув науковий ступінь доктор філософії. У лютому 1945 року повернувся до Кракова. Після другої світової очолював музей Ягайлонського університету. Входив до складу редакційних комітетів видань «Polski Słownik Biograficzny» i «Słownik Starożytności Słowiańskich». Працював директором Національного музею у Кракові. Помер 27 травня 1974 року у Кракові.

Доробок

Автор першого аналітичного «синтетичного» твору про львівську рококову різьбу.[5]

  • Giovanni Battista Falconi (1925)
  • Kościół św. Stanisława w Uhercach (1925)
  • Zabytki przemysłu artystycznego w kościele parafialnym w Luborzycy (1925, z J. Pagaczewskim)
  • Ze studiów nad rzeźbą lwowską epoki rokoka (1931)
  • Dwa naczynia z herbami Wazów w kolegiacie łowickiej (1935)
  • «Opłakiwanie Chrystusa», obraz w głównym ołtarzu kościoła parafialnego w Bieczu (1935)
  • Grób biskupa Maura w krypcie św. Leonarda na Wawelu (1938)
  • Zarys dziejów polskiej historii sztuki (1948)
  • Gobeliny Katedry wawelskiej z historią Jakuba (1952)
  • Kaplica Zygmuntowska (1953)
  • Historia sztuki nowożytnej (1957, 2 tomy)
  • Najstarsze budowle wawelskie (1960)

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #137533853 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Trove — 2009.
  3. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  4. а б в Czech National Authority Database
  5. Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2003. — № 5. — S. 180. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.