Адальберт Цукшвердт
Адальберт Цукшвердт (нім. Adalbert Zuckschwerdt; 1 січня 1874, Ворбіс — 1 липня 1945, Гарміш-Партенкірхен) — німецький військово-морський діяч, контр-адмірал (1 березня 1943). Кавалер Німецького хреста в сріблі.
| Адальберт Цукшвердт | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Adalbert Zuckschwerdt | ||||||||||||||||
| Народився |
1 січня 1874 Worbisd, Тюрингія, Німеччина | |||||||||||||||
| Помер |
1 липня 1945 (71 рік) Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія | |||||||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | |||||||||||||||
| Діяльність | капітан судна, офіцер | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
| Військове звання | Контр-адмірал | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Біографія ред.
4 квітня 1893 року поступив на службу в ВМФ кадетом. Пройшов підготовку на борту навчального судна «Штош»; 14 вересня 1896 року підвищений до лейтенанта. Служив на різних кораблях.
З 1.жовтня 1904 року — 2-й артилерійський офіцер на важкому крейсері «Принц Генріх», з 5 квітня 1906 року- 2-й, потім 1-й артилерійський офіцер на важкому крейсері «Роон», з 4 жовтня 1906 року — інструктор училища корабельної артилерії.
З 23 вересня 1909 року — навігаційний офіцер, з 31 березня 1911 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Гессен» (12 листопада 1911-16 січня 1912 виконував обов'язки командира корабля). 7 квітня 1913 року призначений командиром легкого крейсера «Корморан», який 8 серпня 1914 року був перейменований у допоміжний крейсер.
Учасник Першої світової війни, побував у кількох вдалих рейдах на комунікаціях противника. 8 квітня 1917 року узятий в полон. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.
Після закінчення війни повернувся до Німеччини і 24 листопада 1919 року вийшов у відставку в званні фрегаттен-капітана.
Після початку Другої світової війни повернувся на службу і 29 серпня 1940 призначений комендантом Ньюпортського порту, а в листопаді 1940 року — порту Кале у Франції. З 23 лютого 1941 року — начальник морських укріплених споруд в гирлі Луари, а з 22 листопада 1942 — в Лангедоку. 26 червня 1943 року призначений адміралом на Південному узбережжі Франції, а з 1 вересня 1943 року — знову начальником морських укріплень в Лангедоку.
5 квітня 1944 року переведений в резерв, а 31 травня 1944 року вийшов у відставку. 14 травня 1945 року заарештований англо-американськими військами. Помер в таборі для військовополонених.
Нагороди[1] ред.
- Столітня медаль
- Орден Червоного орла 4-го класу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 2-го класу
- Орден «Османіє» 4-го класу
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Нагрудний знак морської артилерії
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (23 березня 1944)
Примітки ред.
- ↑ Database of Kriegsmarine Admirals - Page 33 - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 31 травня 2019.
Джерела ред.
- Біографія Адальберта Цукшвердта. [Архівовано 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Robert F. Rogers (January 1995). Destiny's Landfall: A History of Guam. University of Hawaii Press. pp. 139–. ISBN 978-0-8248-1678-0.