Агстафинський район
Агстафинський район (азерб. Ağstafa) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Агстафа.
| Агстафинський район | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Адм. центр | Агстафа | ||
| Країна |  Азербайджан
| ||
| Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
| Номерний знак | 05 | ||
| Населення | |||
| - повне | 88 379 осіб (1 січня 2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1504 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 239 м | ||
| - мінімальна | 239 м | ||
| Дата заснування | 1939 | ||
| Вебсайт | agstafa-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-AGA | ||
| |||
| |||
| |||
Етимологія ред.
Назва району походить від назви райцентру, міста Агстафа. Сам же топонім Агстафа отримав назву по річці Агстафачай, що протікає через місто. Гідронім «Агстафа» походить від слова «ахсу» (питна вода) і «тафа» (дзвін), в сенсі «дзвінка ріка»[1].
Історія ред.
Район утворено 24 січня 1939 року. 4 грудня 1959 року ліквідовано, а територію приєднано до Ґазаського району[2].
24 квітня 1990 року рішенням Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР Агстафинський район виділено зі складу Ґазаського району на території 1939—1959 років.
Географія і природа ред.
Район межує на заході з Ґазаським районом, а на сході — з Товузьким районом, на півночі з Грузією, на півдні з Вірменією.
Агстафинський район розташований на північно-східному схилі Великого Кавказу, на Гянджа-Ґазаській похилій рівнині і Джейранчельській низовині. Рельєф району переважно низовинний (Гянджа-Ґазаська та Караязінська рівнини), невеликі території на заході та північному заході — гористі. Територія району утворена з крейдяних, палеогенових і антропогенових відкладів[3]. З корисних копалин — будівельний камінь, бентонітова глина, пісок, гравій, сировина для цементу тощо[4]. На території району поширені гірсько-каштанові, гірські сіро-бурі, каштанові і гірсько-лісові світло-каштанові ґрунти. Рослини степового і напівпустельного типу, території заростають полином і солянкою. На березі Кури поширені тугайні ліси. З тварин на території району проживають ведмеді, вовки, лисиці, кабани, сірі зайці, польові миші та інші. З птахів — турачі, куріпки, голуби, фазани. На території розташований Караязінський національний заповідник, створений для охорони тугайних лісів; із звірів тут мешкають кабани, вовки, лисиці, зайці, борсуки, білки, з птахів — куріпки, орли, із перелітних птахів — качки, білі і чорні лебеді, лелеки та інші.
Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Зима, найчастіше, посушлива. Середня температура січня -5,0 — 0°С, липня 18 — 25°С. Середньорічний рівень опадів — 350—700 мм. Через Агстафинський район протікають річки Кура, Агстафа і Гасансу. Є солоні озера.
Населення ред.
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1991[5] | 1999 | 2009[6] | 2013 | 2014 | 2018 |
| 31 257 | ▲63 600 | ▲73 994 | ▲80 222 | ▲82 700 | ▲83 600 | ▲87 200 |
2009 року густота населення становила 52 особи/км2.
На 2009 рік 75 % населення проживає в селах.
Адміністративний устрій ред.
До складу Агстафинського району входять: одне місто, дев'ять селищ (Вургун, Пойлу, Шекерлі, Джейранчель, Салогли, Союгбулаг, Союгбулаглар, Азі Асланов, Гараязи) і двадцять дев'ять сіл.
В районі діє 24 муніципалітети.
Господарство і економіка району ред.
Нині район належить до Гянджа-Ґазаського економічного району. Агстафинський район є переважно сільськогосподарським районом[3]. В районі процвітає виноградарство, тваринництво і хліборобство. У господарствах на 2004 рік містилося 21008 голів великої, 145992 голови дрібної рогатої худоби і 221913 голови птиці. Родючих земель у районі 115,8 тисяч гектарів, з них 72,9 тисячі гектарів виділено під пасовища, 20,5 тисяч гектарів засіяно. Збутом і обігом продукції займається АТВТ «Агстафинське державне підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції». 2017 року виноградарі району отримали понад 2,8 тисячі тонн винограду.
В районі діють 26 промислових об'єктів. Промислові підприємства району переважно займаються виробництвом сільськогосподарської продукції і обробною промисловістю. В районі діють завод молока і молочних продуктів (АТВТ «Ceyrançöl»), тваринницький комплекс, піщано-гравієвий і кам'яний кар'єри, завод з видобутку вулканічного попелу, асфальтовий завод, ткацька і килимоткацька фабрики[3].
Інфраструктура ред.
Через територію району проходить загалом 112 кілометрів автодоріг республіканського значення та 66,2 кілометрів залізниць. Через Агстафинський район проходять нафтопроводи Баку — Тбілісі — Джейхан і Баку — Супса, газопровід Баку — Ерзурум[4].
Для постійного забезпечення населення електроенергією в Агстафинському районі працюють підстанції і трансформатори.
Всі населені пункти забезпечені телефонним зв'язком, 85 % всіх АТС у районі — електронні[3].
Культура, освіта та охорона здоров'я ред.
В районі з видається громадсько-політична газета «Агстафа».
В районі на 2009 рік було 34 дошкільні заклади, 39 загальноосвітніх шкіл, в яких навчалося на той момент 12542 учні, середня технічна школа, 38 будинків культури та клубів, 2 музеї та 49 бібліотек[3].
В Агстафинському районі є 13 лікарень на 560 ліжок, 1 поліклініка, 7 лікарських амбулаторій, 1 дитяча поліклініка, центр епідеміології та гігієни, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів[3]. На 2009 рік в медзакладах району працював 131 лікар, 8 стоматологів, 455 середніх медичних працівників, серед яких 59 акушерів.
Агстафинський район багатий на архітектурні пам'ятки. У селі Даш Салахли розташований албанський храм (VII ст.), вежа в селі Кирак Кесаман (XVII століття), дві мечеті XIX століття, будинок Ісрафіл-аги (1900), комплекс мавзолеїв у селі Пойлу (8 мавзолеїв, XIX століття), мечеті в селах Дюзкишлак, Карагасанлі, Колхалфалі, Даг Кесаман (всі XIX століття)[3][4]. Серед археологічних пам'яток слід відзначити низку місць розкопок, де виявлено сліди культури палеоліту, неоліту, енеоліту тощо.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
- ↑ Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е ж Ağstafa rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I.(азерб.)
- ↑ а б в Ağdaş rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- ↑ Division of Azerbaijan
- ↑ Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
Посилання ред.
- На сайті Azerbaijan
- Офіційний сайт Агстафинського районного суду [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]