Агамірова Тамілла Суджаївна

акторка

Тамілла Суджаївна Агамірова (21 травня 1928, Баку, Закавказька РФСР, СРСР — 31 серпня 2021) — радянська і російська актриса театру і кіно; народна артистка РРФСР (1988).

Агамірова Тамілла Суджаївна
азерб. Tamilla Suca qızı Ağamirova
Народилася 21 травня 1928(1928-05-21)
Баку, Закавказька РФСР, СРСР
Померла 31 серпня 2021(2021-08-31) (93 роки)
Nikolina Gorad
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Школа-студія МХАТ
Знання мов російська
Роки активності з 1952
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений артист Азербайджанської РСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb ID 0012835
Сайт teatr-romen.ru/index.php/nasha-truppa/agamirova-tamilla-sudzhaevna/

Біографія ред.

Народилася 21 травня 1928 року. У 1951 році закінчила Бакинський театральний інститут.

У 1952 році в Свердловську, де вона брала участь в концертах, її зустріла провідна актриса Московського театру «Ромен» Ляля Чорна і привела до театру, який був на той час у Свердловці на гастролях. Тоді ж її прийняли на роботу до театру[1].

З 1952 року грає в театрі «Ромен». За виконання своєї першої ролі на сцені театру у виставі «Уперті серця» була висунута на здобуття Сталінської премії[2]. За роки роботи в театрі «Ромен» зіграла понад 50 ролей в російській і зарубіжній класиці. Закінчила Школу-студію МХАТ.

Вже будучи актрисою театру, в 1950—1960 роках знімалася в кіно на студії «Азербайджанфільм».

Викладала в Академії проблем безпеки, оборони та правопорядку.

Померла 31 серпня 2021 року в себе вдома у підмосковному селищі Ніколина Гора в віці 93-х років[3].

Сім'я ред.

  • Чоловік — Микола Олексійович Сліченко (1934—2021), актор, режисер, співак, художній керівник театру «Ромен»; народний артист СРСР (1981).
  • Дочка — Тамілла Миколаївна Сліченко (нар.. 1963), актриса театру «Ромен»[4].
  • Син — Петро Миколайович Сліченко.
  • Син — Олексій Миколайович Сліченко.

Нагороди та звання ред.

Роботи в театрі ред.

  • «Вперті серця» — інженер Еланіна
  • «Зламаний батіг» — Вітора
  • «Грушенька» — Євгенія Семенівна
  • «Олеся» — Олеся
  • «Мар'яна Пінеда» — Мар'яна Пінеда
  • «Я-циганка» — Цоха
  • «Циган» — Клавдія
  • «Дівчина щастя шукала» — Тетянка
  • «Вогняні коні» — читець
  • «Вони прийшли з табору» — Зумруд
  • «Гаряча кров» — Нонка і Тунга
  • «Людина і вовк» — Марта
  • «Багаття догорають» — Ніна
  • «Циганські наспіви» — ведучий
  • «Син Мадонни» — Марела і Фатук'яра
  • «Ром-Баро» — Вазона і Августа
  • «Кабачок Макрель» — Сонька і Нюрка
  • «Коли догорають багаття» — Ксана
  • «Про що співала скрипка» — ведуча
  • «Есмеральда» — Флоранс
  • «Циган Михайло» — Галя
  • «Народився я в таборі» — Скалба
  • «Пісня на світанку» — Земфіра
  • «Дівчисько з табору» — Віра
  • «Птахам потрібне небо» — мати
  • «Про тих, хто любить» — Урма
  • «Ти-герой, я-герой» — тітонька
  • «Їхали цигани» — Ганна Михайлівна
  • «Празькі куранти»

Фільмографія ред.

  1. 1957 — Дон Кіхот — Альтісідора, придворна дама
  2. 1958 — Її велике серце — Сам
  3. 1959 — Справжній друг — Більгеїз
  4. 1960 — Кьорогли — Алагез
  5. 1960 — Маттео Фальконе — Джузеппа
  6. 1962 — Кубинська новела — робітниця, делегатка від тютюнової фабрики
  7. 1964 — Людина і ланцюги — Марія (озвучила Тамара Сьоміна)
  8. 1965 — Нескорений батальйон — Хавер, вчителька музики

Примітка ред.

  1. Азербайджанка с цыганской душой Тамилла Агамирова: «Баку святой для меня город», 18 октября 2013. trend.az. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
  2. Выдающаяся артистка театра "Ромэн" - Тамилла Агамирова отметит свой юбилей (03.05.2018). Префектура САО. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Николай Сличенко и Тамилла Агамирова: Наш дом построен на одной любви. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 29 апреля 2019 года № 199 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 6 червня 2021.
  6. Указ Президента Российской Федерации от 15 апреля 2002 года № 390 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 6 червня 2021.

Посилання ред.