Вікіпедія

Австрійська галерея Бельведер

музей, розміщений у палаці Бельведер, у Відні, Австрія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бельведер (значення).

Австрійська галерея Бельведер (нім. Österreichische Galerie Belvedere)) — художній музей у віденському палаці Бельведер. У його колекцію входять малярські твори багатьох епох, від Середньовіччя і бароко до XXI століття. Основна експозиція присвячена австрійським художникам епохи Fin de siècle і югендстилю.

Австрійська галерея Бельведер
48°11′29″ пн. ш. 16°22′51″ сх. д. / 48.19138888891666284° пн. ш. 16.38083333336111380° сх. д. / 48.19138888891666284; 16.38083333336111380Координати: 48°11′29″ пн. ш. 16°22′51″ сх. д. / 48.19138888891666284° пн. ш. 16.38083333336111380° сх. д. / 48.19138888891666284; 16.38083333336111380
Тип художня галерея[1]
Склад Lower Belvedered і Upper Belvedered
Частина від Бельведер
Країна  Австрія
Розташування Верхній Бельведер Prinz Eugen-Straße 27, 1030 Wien
Адреса Відень
Архітектор Йоган Лукас фон Гілдебрандт[1]
Засновник Євгеній Савойський[2]
Засновано 1903
Відкрито 1903
Режим роботи 10:00-18:00
Вартість 12,5 євро
Відвідувачі 343 064 осіб (2020)[3]
Директор Агнес Гусслайн-Арко
Сайт www.belvedere.at
Австрійська галерея Бельведер. Карта розташування: Австрія
Австрійська галерея Бельведер
Австрійська галерея Бельведер (Австрія)
Мапа
CMNS: Австрійська галерея Бельведер у Вікісховищі

Історія ред.

Австрійська галерея Бельведер відкрилася в 1903 р. в оранжереї Нижнього Бельведера під ім'ям «Сучасна галерея» за наполяганням багатьох сучасних віденських художників, як, наприклад, Карл Молль. Напередодні зміни століть Відень славилася як центр сучасного образотворчого мистецтва. Вирішальну роль в цьому зіграло засноване в 1897 р. «Об'єднання митців — Сецессіон». Одним з основоположників Віденського сецесіону був художник Густав Клімт.

Учасники Сецесіону з оточення Клімта прагнули відкрити Відню сучасне мистецтво і передали в дар державі на честь відкриття Сучасної галереї ряд картин і скульптур, серед яких «Рівнина поблизу Овера» Вінсента ван Гога 1890 року

У 1909 р. Сучасна галерея була перейменована в «Королівську австрійську державну галерею» і поповнилася творами австрійського мистецтва.

Наприкінці першої світової війни «Австрійська галерея», як вона називалася аж до 2007 р. за винятком періоду націонал-соціалізму, придбала велику кількість картин, у тому числі Густава Клімта та Егона Шіле. До 2000 р. в колекції Австрійської галереї знаходилося 33 роботи Клімта, однак не всі, як з'ясувалося, на законних підставах.

Суперечка про «Золоту Адель» ред.

 
«Портрет Аделі Блох-Бавер I», Густав Клімт, 1907, Нова галерея, Нью-Йорк

У 1907 р. Густав Клімт написав портрет Аделі Блох-Бавер I, дружини віденського промисловця Фердинанда Блоха. Зображення Аделі Блох-Бавер у переплетіннях золотого і срібного орнаментів є «мабуть, найвідомішим портретом Клімта і основним твором його так званого Золотого періоду», як було зазначено в каталозі, виданому до виставки художника, що пройшла у 2000 році в Австрійській галереї. Портрет часто називають «Золота Адель», щоб відрізняти від іншого портрета Аделі Блох-Бавер, написаного художником пізніше. Вартість картини оцінюється в 100 мільйонів євро. У своєму заповіті Адель Блох-Бавер просила свого чоловіка передати обидва портрети разом з чотирма пейзажами кисті Густава Клімта Австрійській галереї. Однак цього не відбулося, оскільки до моменту своєї смерті в 1945 р. промисловець єврейського походження Густав Блох-Бауер перебував у еміграції у Швейцарії. Вся його власність у Відні була конфіскована, а картини Клімта за вказівкою націонал-соціалістів ще в 1941 р. були передані в Галерею Бельведера.

Австрія ухилилася від передачі власності Густава Блох-Бавера його спадкоємцям у 1945—1946 рр. Їхні численні спроби повернути спадщину або хоча б розпочати переговори завершувалися невдачею. Лише після того, як спадкоємиця Марія Альтман порушила в США позов проти Австрії (судові витрати склали для Австрії мільйони шилінгів), Австрія заявила про готовність брати участь у судовому розгляді. Після закінчення процесу, що тривав шість років, суд постановив, що картини Густава Клімта з Австрійської галереї Бельведер слід повернути спадкоємцям Густава Блох-Бавера, які проживають у США і Канаді, зокрема й Марії Альтман. Передано картини 2006 року.

Галерея ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галерея Бельведер

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://www.belvedere.at/en/museum
  2. ↑ https://www.belvedere.at/en/history-belvedere
  3. ↑ https://www.vienna.at/so-viele-besucher-besuchten-die-bundesmuseen-2020/6880531
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Австрійська_галерея_Бельведер&oldid=41854117