Аверін Максим Вікторович
російський актор
Макси́м Ві́кторович Аве́рін (нар. 26 листопада[1] 1975, Москва, СРСР) — російський актор театру, кіно і телебачення, режисер кількох серій телесеріалу «Глухар. Повернення», телеведучий. Заслужений артист РФ (2014).
| Аверін Максим Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Максим Викторович Аверин | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Максим Викторович Аверин | |||
| Народився |
26 листопада 1975 (48 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Діяльність | актор, ведучий, режисер, телеведучий, телеактор | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
| Роки діяльності | 1998 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0042971 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Аверін Максим Вікторович у Вікісховищі | ||||
З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність[2].
Біографія ред.
Народився 26 листопада 1975 року в місті Москва.
Батько працював на «Мосфільмі» художником-декоратором. У шестирічному віці дебютував на кіноекрані. Батько взяв його в знімальну експедицію до Махачкали, де знімався фільм «Пригоди графа Невзорова». Там хлопчику і довірили епізодичну роль. У тому епізоді широким планом знімали, як Максим танцював. У дев'ять років Максим уже грав у Театрі мініатюр, у виставі «Бранденбурзькі ворота», а паралельно навчався акторської майстерності у театральній студії при Будинку кіно.
У 1997 році закінчив з червоним дипломом Вище театральне училище ім. Б. В. Щукіна при Державному академічному театрі ім. Е. Б. Вахтангова. Служив у театрі «Сатирикон» вісімнадцять років, пішов з театру в липні 2015 року.
З 1 червня 2018 року — актор Московського академічного театру сатири. Грає в антрепризах, знімається в кіно і на телебаченні.
У 2018 році був довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна[3].
Санкції ред.
Аверін Максим публічно закликав до агресивної війни, виправдовують і визнають законною збройну агресію Росії проти України, тимчасову окупацію території України. Максим Аверін є підсанкційною особою багатьох країн.[4]
Нагороди ред.
- 2002 — лауреат Російської незалежної молодіжної премії «Триумф»
- 2005 — лауреат призу «Срібна підкова» IV щорічного російського кінофестивалю «Любити по-російськи» (за роль у фільмі «Магнітні бурі»)
- 2005 — лауреат премії Уряду РФ в галузі культури (за роль у фільмі «Магнітні бурі»)[5]
- 2006 — лауреат театральної премії «Чайка » у номінаціях «Злодій» і «Деякі люблять погарячіше» (за роль Едмонда у виставі «Король Лір»)
- 2011 — лауреат премії «ТЕФІ» за кращу чоловічу роль (в телесеріалі «Глухар. Продовження»)
- 2012 — лауреат народної премії «Телезірка» (Україна) у номінації «Улюблений актор-2011» (за роль в серіалі «Глухар. Повернення»)
- 2014 — Заслужений артист Російської Федерації.
Ролі в театрі ред.
Театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна ред.
- «Приборкання», за п'єсою «Приборкання норовливої» — Петруччіо
- «Лондон Шоу», за п'єсою «Пігмаліон» Б. Шоу — Генрі Хіггінс
- «Річард III», В. Шекспір — Кларенс, Едвард, герцогиня Йоркська
- «Король Лір», В. Шекспір — Едмонд
- «Прибуткове місце», А. Островський — Арістарх Владімірич Вишневський
- «Тополі і вітер», Ж.Сіблейрас — Рене
- «Кьоджинські перепалки», К. Гольдоні — Падрон Тоні
- «Тригрошова опера», Б. Брехт — учасник групи захоплення
- «Гамлет», В. Шекспір — Марцелл
- «Лев узимку», Дж. Голдмен — Джон Безземельний
- «Шантеклер», Е. Ростан — Кіт, Заєць, Гусак, Іноземний півень
- «Гедда Габлер», Р. Ібсен — Йорген Тесман
- «Макбетт», Е. Йонеско — Банко
- «Маскарад», М. Лермонтов — Арбенін, Казарін
- «Смішні гроші», Р. Куні — Віктор Джонсон
Антрепризи ред.
- «Ромео і Джульєтта», В. Шекспір, продюсерський центр «Глобус» — Меркуціо
- «Облом OFF», за романом «Обломов» В. Гончарова, Центр драматургії і режисури А.Казанцева і М.Рощина — Штольц
- «В. О.» за п'єсою С. Ларссона, Центр драматургії і режисури А.Казанцева і М.Рощина — Ханс
- «Дід Мороз — мерзотник», Незалежний театральний проект — Каті
- «Портрет. Частина I», за повісттю Н. Гоголя, Державний музей А. С. Пушкіна — Чартков
- «Щиро, без купюр», творчий вечір
- «Все починається з любові…», моновистава, АНО «Театральний марафон»
- «Тріада»/«Інші», за п'єсою «За зачиненими дверима» Ж.-П. Сартра — Гарсен
- «Все про чоловіків», за п'єсою М. Гаврана, театральна компанія «Вільна сцена» — Зокі, Батько, Макс, Роберт
- «Життя моє — кінематограф», творчий вечір
- «Отелло», В. Шекспір, театральна компанія «Вільна сцена» — Отелло
Московський Академічний Театр Сатири ред.
- 2018 — «Опера жебраків», за мотивами п'єси Джона Гея «Опера жебрака», постановка А. Прикотенко (спільний проект Театру Сатири і ТОВ «Сценарій»)
- 2019 — «Платонов», по однойменній п'єсі А. П. Чехова, реж. П. Сафонов — Михайло Васильович Платонов
Фільмографія ред.
Акторські роботи ред.
| Рік | Назва | Роль | |
|---|---|---|---|
| 1998 | ф | Любов зла | Корабельников |
| 2000 | с | Марш Турецького. Нашийники для вовків | бандит |
| 2001 | тф | Новорічні пригоди | Жора |
| 2002 | с | Очі Ольги Корж | Антон |
| 2003 | ф | Магнітні бурі | Валерій |
| 2003 | с | Ангел на дорогах | Роман |
| 2003 | с | Вогнеборці | Денис Рогозін |
| 2004 | с | Місце під сонцем | Гліб Калашніков |
| 2005 | с | Доктор Живаго | людина-кущ |
| 2005 | с | Карусель | Олег Корнєєв |
| 2005 | ф | Місто без сонця | Єгор |
| 2005 | с | Казароза | Варанкіна |
| 2006 | с | Запасний інстинкт | Арсеній Троєпольський |
| 2006 | ф | Азіріс Нуна | Шидлов |
| 2006 | с | Мертвий. Живий. Небезпечний | Стьопа |
| 2006 | ф | Котячий вальс | Мурз, кіт |
| 2007 | тф | Любов одна | Денис Шумський |
| 2007 | тф | Варварині весілля | Юсуп Бекіров |
| 2007 | тф | Любов Аврори | Клим Громов |
| 2007 | ф | Кілька простих бажань | Павло |
| 2007 | тф | Люблю тебе до смерті | Тимур |
| 2008 | с | Далі буде | Віктор Максимов |
| 2008 | с | Глухар (1 сезон) | Сергій Вікторович Глухарьов, капітан юстиції |
| 2009 | тф | Приходь, Новий рік! | Сергій Вікторович Глухарьов, капітан юстиції |
| 2009 | с | Глухар: продовження (2 сезон) | Сергій Вікторович Глухарьов, капітан юстиції |
| 2009 | с | Безмовний свідок 3 | Денис Качаев |
| 2010 | тф | Глухар. Знову Новий! | Сергій Вікторович Глухарьов, майор юстиції |
| 2010 | с | Глухар: повернення (3 сезон) | Сергій Вікторович Глухарьов, майор юстиції |
| 2010 | ф | Глухар в кіно | Сергій Вікторович Глухарьов, майор юстиції |
| 2010 | с | Інтерни (60 серія) | Максим Аверін (камео) |
| 2010 | с | Погоня за тінню (5 серія) | Сергій Вікторович Глухарьов, майор юстиції, начальник слідчого відділу ОВС «П'ятницький» |
| 2010 | с | Спроба Віри | Олег |
| 2011 | тф | Знову Новий! | Камео (Максим Аверін / Глухарьов) |
| 2011 | ф | Жила-була одна баба | Олександр |
| 2011 | с | Повернення додому | Гліб Бєлов |
| 2011 | с | Фурцева. Легенда про Катерину | Петро Битков |
| 2011 | тф | Служу Радянському Союзу! | Михайло Донцов |
| 2012 | с | Скліфосовський | Олег Михайлович Брагін |
| 2012 | с | Людина-приманка | Геннадій Верещагін |
| 2013 | с | Скліфосовський 2 | Олег Михайлович Брагін |
| 2013 | с | 'Горюнов' | 'Павло Павлович Горюнов, капітан першого рангу / контр-адмірал' |
| 2014 | с | Купрін. Яма | Георгій Степанович Желтков телеграфіст |
| 2014 | с | Скліфосовський 3 | Олег Михайлович Брагін |
| 2015 | с | Деффчонкі (93, 94 серії) | в ролі самого себе, друг Сергія Звонарьова, ведучий на весіллі (93, 94 серії) |
| 2015 | с | Скліфосовський 4 | Олег Михайлович Брагін |
| 2016 | с | Напарниці | Єгор / Матвій |
| 2016 | с | Гастролери | Володимир (Вова) Сергійович Сабонеев / Вовас Сабоніс, старший брат Мішані |
| 2016 | ф | Любов і Сакс | Сєва Корнет |
| 2017 | с | Скліфосовський 5. Реанімація | Олег Михайлович Брагін |
| 2018 | с | Скліфосовський 6 | Олег Михайлович Брагін |
| 2018 | с | Дівчатка не здаються | Вадим (з 15-ї серії) |
| 2019 | с | Скліфосовський 7 | Олег Михайлович Брагін |
| 2019 | с | 'Горюнов 2' (у виробництві) | 'Павло Павлович Горюнов, капітан першого рангу / контр-адмірал' |
Режисерські роботи ред.
30 серія («Грань»)
31 серія («Спринт»)
39 серія («Скарга»)
40 серія («Ванна»)
Музика ред.
Вокал ред.
- «Де ж ви небом забуті» (т / с «Погоня за тінню»)
- «Бродяга» (т / с «Повернення додому»)
- «Шлях до тебе» (т / с «Повернення додому»)
- «Де знайти твої сліди» (т / c «Повернення додому»)
- «Щастя поруч» (т / с «Повернення додому»)
- «Мій старий друг»
- «Три крапки» [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.] (сольний альбом, спільно з Лорою Квінт)
- «Карусель» (т / с «Людина-приманка»)
Дискографія ред.
- 2013 — «Три крапки» (спільно з композитором Лорою Квінт)
Телебачення ред.
- 2009 — Карнавальная ночь с Максимом Авериным
- 2010 — Необыкновенный концерт с Максимом Авериным
- 2010 — Марковна. Перезагрузка
- 2010 — Новогодняя ночь в деревне Глухарёво
- 2011 — Прощай, Глухарь!
- 2011 — Необыкновенный концерт с Максимом Авериным
- 2011 — Очень новый год
- 2016 — Киношоу
- 2014—2017 — Точь-в-точь — член жюри
- 2014—2019 — Три аккорда — ведущий
- 2012 — Добрый вечер, животные!
- 2011 — Минута для победы/Хвилина для перемоги
- 2011 — Crimea Music Fest, Гала-концерт
Телебачення+ ред.
Музичні кліпи ред.
- 1997 — Світлана Реріх — «Ладошки [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]»
- Рік випуску 1996 — гурт «Браво» — «Этот город [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]»
Озвучка ред.
Комп'ютерні ігри ред.
- WarFace — озвучка командування.
Примітки ред.
- ↑ Максим Аверин | Биография. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
- ↑ Владимир Варфоломеев (26 серпня 2018). Но есть и новички. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ АВЕРІН Максим Вікторович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 28 декабря 2005 г. № 2328-р г. Москва [Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine.] «Российская газета» 12 января 2006 г.