Абу-л-Касим ал-Фарабі (араб. أبو القاسم محمود بن أحمد عماد الدين الفارابي‎) — середньоазійський арабомовний вчений-мислитель. Народився в Отрарі, де і здобув початкову освіту. Пізніше своє навчання продовжував у містах Ясси, Шаш, Самарканд і Бухара. Він мав глибокі знання в таких науках, як філософія, логіка, етика, історія, географія, астрономія. Залишив помітний слід в цих галузях через свої погляди, глибокі висновки і узагальнення. До нашого часу збереглися його твори: «Чиста правда», «Слова святих про якість пророків», «Зразки проповідей».

Абу-л-Касим ал-Фарабі
араб. أبو القاسم محمود بن أحمد عماد الدين الفارابي
Народився 1130
Отрар, Хорезм
Помер 1210
Бухара, Узбекистан
Місце проживання Бухара
Діяльність географ
Галузь Філософія, логіка, історія, астрономія, географія

Рукописні зразки його творів зберігаються в бібліотеках Індії, Нідерландів, Туреччини, Єгипту, Ватикану, Росії та Узбекистану (в інститутах сходознавства в Ташкенті і Санкт-Петербурзі). Психологічно-духовний твір «Чиста правда», що написаний в повчальної формі, повний крилатих фраз. По глибині змісту його можна поставити в один ряд з «Хікмет» («Мудрі вислови») Ходжа Ахмета Яссаві і «Кутадгу билик» Юсуфа Баласагуні.

«Чиста правда» — це праця, в якій звучить заклик до духовної чистоти, добра, справедливості і людяності. Значимість даної праці полягає в тому, що в ній роз'яснюються чотири основних правила ісламського вчення: «простота держави, прощення всемогутнього Аллаха, розум під час гніву, допомога нужденним без жалю».

Література ред.

  • Абу-л-Касим ал-Фараби // Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — ISBN 9965-9389-9-7.